Повернення українських військовополонених і цивільних, яких незаконно утримує росія, стало однією з ключових тем осінньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи. Українська делегація провела низку зустрічей із керівництвом Ради Європи та представниками політичних груп ПАРЄ, щоб привернути увагу до долі українських бранців і посилити міжнародні зусилля для їхнього звільнення.
«Повернення українців із російського полону – один із ключових напрямів нашої роботи в Раді Європи та ПАРЄ», – акцентувала народна депутатка від «Слуги Народу», очільниця української постійної делегації в ПАРЄ, віцепрезидентка ПАРЄ Марія Мезенцева-Федоренко.
Під час осінньої сесії парламентарка разом зі звільненими військовополоненими, колишніми цивільними бранцями та родичами українців, які досі перебувають у неволі, зустрілася з генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе та президенткою ПАРЄ Петрою Байєр.
Питання звільнення українців також порушували під час засідань політичних груп ПАРЄ: соціалістів, демократів і зелених (SOC), Європейської народної партії (EPP/CD), консерваторів (ECPA) та лібералів (ALDE). У цих групах були проведені спеціальні слухання, під час яких представники української делегації розповіли про особистий досвід полону, катувань, пошуку зниклих і взаємодії з міжнародними інституціями.
До делегації увійшли звільнений цивільний полонений Костянтин Давиденко, який провів у російській неволі сім із половиною років, і морський піхотинець Іван Діброва, який повернувся після 1008 днів полону. Також до міжнародних зустрічей долучилися родичі українців, які залишаються в російській неволі, зокрема дружина цивільного бранця Люсьєна Зіновкіна та мати українського військовослужбовця Ірина Луценко.
Окрему увагу під час зустрічей приділили українським захисникам, які потрапили в полон на Курському напрямку.
«Це особливо важкі кейси, за якими досі немає жодного повернення», – констатувала Марія Мезенцева-Федоренко.
Ще одним пріоритетом стало питання звільнення тяжкохворих військовополонених, які потребують невідкладної медичної допомоги. Українська делегація підтримала звернення від Центру громадянських свобод та інших громадських організацій щодо системного ненадання медичної допомоги та жорстокого поводження з українськими полоненими в рф. Були передані напрацювання щодо змішаних медичних комісій і конкретні списки полонених представникам державам-членів Ради Європи.
«Ці матеріали я також мала змогу передати особисто Принцу Монако Альберту II, який виступав на полях Асамблеї, адже Князівство Монако продовжує до листопада своє головування в Комітеті Міністрів Ради Європи, тобто має вплив на пріоритети та порядок денний організації», – повідомила Мезенцева-Федоренко.
Крім того, українська делегація представила міжнародним партнерам ініціативу Act for Freedom (Дій за свободу), спрямовану на звільнення всіх цивільних українців, яких незаконно утримує росія. У межах цієї ініціативи готується перший Паризький саміт, запланований на 2 грудня 2026 року.
«І це лише частина роботи, яку потрібно об’єднати в системну міжнародну політику щодо повернення українців додому. росія тримає в полоні не лише військових, а й десятки тисяч цивільних українців. Їхнє звільнення має бути пріорітетом і постійним питанням міжнародного порядку денного. Працюємо далі, допоки кожен і кожна не будуть вдома!» – підсумувала Марія Мезенцева-Федоренко.