«Зроблено в Україні» та Made in EU — спільний шлях до індустріального відродження та добробуту всієї Європи

Україна та Євросоюз синхронізують свої підходи до розвитку промисловості. Стратегічна мета національної політики «Зроблено в Україні» повністю збігається з новим європейським регламентом Made in EU — обидві ініціативи спрямовані на суттєве збільшення частки переробної промисловості у ВВП.

Українська команда вже опрацювала пропозиції до Регламенту Єврокомісії, які лягли в основу проєкту Закону про промисловий акселератор (IAA) та дали старт новій економічній політиці Made in EU.

Як зазначив народний депутат від «Слуги Народу», заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, ключовий бенчмарк — 20% переробної промисловості.

«Стратегічна мета Made in EU повністю збігається з проголошеним два роки тому бенчмарком політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні» — довести частку переробної промисловості у ВВП до 20%», — повідомив парламентар.

За його словами, цей показник є ключовим для OECD — міжурядової організації, до якої входять 38 найбільш економічно розвинених країн світу. Наразі в ЄС він становить близько 14%, тоді як в Україні сягає 8,5%. Водночас інструменти, які пропонує Made in EU для стимулювання переробної промисловості, мають чимало спільного з українською політикою.

«Україна вже використовує інструменти, які зараз активно впроваджує ЄС. Йдеться про вимогу локалізації при публічних закупівлях у стратегічно важливих галузях, підтримку інвестицій у будівництво нових заводів, прискорення процедур видачі дозволів на проєкти промислового виробництва», — пояснив політик.

Натомість Дмитро Кисилевський виділив кілька перспективних механізмів Made in EU, які можуть бути впроваджені в Україні для посилення економічного ефекту:

Поширення вимог локалізації на будівельну галузь, яка створює попит на продукцію промисловості.

Запровадження «зон прискореного промислового виробництва», для яких буде розроблено спеціальний пакет стимулів.

Вимога до іноземних інвесторів щодо обов’язкового створення робочих місць для локальних працівників.

Парламентар додав, що частка переробної промисловості безпосередньо корелює з рівнем життя та добробутом громадян.

«В Єврокомісії усвідомили, що деіндустріалізація призводить до падіння добробуту. Наш український досвід додає ще один важливий аспект: якщо ти не виробляєш власну складну техніку та зброю, у критичний момент стаєш занадто залежним від зовнішніх постачань», — констатував Дмитро Кисилевський.

Сильна українська промисловість, на думку політика, є запорукою стійкості як нашої держави, так і всієї Європи.

«Саме тому Made in EU і «Зроблено в Україні» — це шлях до європейського майбутнього нашої держави та добробуту всієї Європи», — резюмував парламентар.