«Зроблено в Україні» та Made in EU — спільний шлях до індустріального відродження та добробуту всієї Європи

Україна та Євросоюз синхронізують свої підходи до розвитку промисловості. Стратегічна мета національної політики «Зроблено в Україні» повністю збігається з новим європейським регламентом Made in EU — обидві ініціативи спрямовані на суттєве збільшення частки переробної промисловості у ВВП.

Українська команда вже опрацювала пропозиції до Регламенту Єврокомісії, які лягли в основу проєкту Закону про промисловий акселератор (IAA) та дали старт новій економічній політиці Made in EU.

Як зазначив народний депутат від «Слуги Народу», заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, ключовий бенчмарк — 20% переробної промисловості.

«Стратегічна мета Made in EU повністю збігається з проголошеним два роки тому бенчмарком політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні» — довести частку переробної промисловості у ВВП до 20%», — повідомив парламентар.

За його словами, цей показник є ключовим для OECD — міжурядової організації, до якої входять 38 найбільш економічно розвинених країн світу. Наразі в ЄС він становить близько 14%, тоді як в Україні сягає 8,5%. Водночас інструменти, які пропонує Made in EU для стимулювання переробної промисловості, мають чимало спільного з українською політикою.

«Україна вже використовує інструменти, які зараз активно впроваджує ЄС. Йдеться про вимогу локалізації при публічних закупівлях у стратегічно важливих галузях, підтримку інвестицій у будівництво нових заводів, прискорення процедур видачі дозволів на проєкти промислового виробництва», — пояснив політик.

Натомість Дмитро Кисилевський виділив кілька перспективних механізмів Made in EU, які можуть бути впроваджені в Україні для посилення економічного ефекту:

✅ Поширення вимог локалізації на будівельну галузь, яка створює попит на продукцію промисловості.

✅ Запровадження «зон прискореного промислового виробництва», для яких буде розроблено спеціальний пакет стимулів.

✅ Вимога до іноземних інвесторів щодо обов’язкового створення робочих місць для локальних працівників.

Парламентар додав, що частка переробної промисловості безпосередньо корелює з рівнем життя та добробутом громадян.

«В Єврокомісії усвідомили, що деіндустріалізація призводить до падіння добробуту. Наш український досвід додає ще один важливий аспект: якщо ти не виробляєш власну складну техніку та зброю, у критичний момент стаєш занадто залежним від зовнішніх постачань», — констатував Дмитро Кисилевський.

Сильна українська промисловість, на думку політика, є запорукою стійкості як нашої держави, так і всієї Європи.

«Саме тому Made in EU і «Зроблено в Україні» — це шлях до європейського майбутнього нашої держави та добробуту всієї Європи», — резюмував парламентар.