Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт щодо засад державної політики національної пам’яті Українського народу. Як повідомила одна із його співавторок, народна депутатка від «Слуги Народу», заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, Євгенія Кравчук, в часи війни за ідентичність, питання національної памʼяті мають стратегічне значення.
«Це історичний день для збереження національної памʼяті! Вірю, що закон стане одним із інструментів безпеки та спротиву багатовіковій війні росії проти України. Маю честь бути співавторкою. Дякую Комітету гуманітарної та інформаційної політики та усім колегам, які його підтримали», – зазначила парламентарка.
За її словами, документом на законодавчому рівні зафіксували статус Українського інституту національної памʼяті. Законопроєкт також вперше вводить у правове поле визначення політики та місць пам’яті, «рашизму», «злочинів проти Українського народу», а нинішня війна названа «Війною за незалежність України».
«Український інститут національної пам’яті визначається як ЦОВВ зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує політику у сфері національної пам’яті Українського народу. Це суттєве підвищення статусу, який свідомо понизили за часів Януковича і ось зараз ми його повертаємо в 2025 році», – пояснила народна депутатка.
Законопроєктом визначаються основні засади та напрями політики національної пам’яті, завдання органів влади і самоврядування з її реалізації. Передбачено ухвалення урядом Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу та наскрізну реалізацію політики пам’яті в діяльності музеїв, закладів освіти тощо;
«Збереження і захист національної пам’яті, захист державної мови, охорона культурної спадщини визначаються одними з головних елементів національних інтересів України і складовими національної безпеки. Це дуже суттєва правка до другого читання, підтримана Міністерство культури та стратегічних комунікацій України», – наголосила Кравчук.
Вона уточнила, що місця пам’яті ІІ Світової війни, розташованих у публічному просторі, мають привести у відповідність із законами про деколонізацію, декомунізацію та державну мову. Передбачається вилучення символіки російської імперської політики та комуністичного режиму, виправлення дат на 1939-1945 роки, забезпечення надписів українською мовою.
«Якщо державний чи комунальний заклад не змінив назву відповідно до законів про деколонізацію чи декомунізацію, його назву змінить засновник або уповноважений ним орган. Названі з дотриманням закону вулиці, площі тощо не можуть змінювати назви упродовж 10 років після їх найменування чи перейменування. Назви територіальних громад будуть приведено у відповідність з назвами центрів цих громад», – поінформувала нардепка.
Водночас відновлюється дія так званого «антисаботажного механізму» закону про деколонізацію: місцевим радам знову надається 6 місяців для усунення символів російської імперської політики з публічного простору, а там, де вони цього не зроблять, це покладається на наступні 3 місяці на голів громад, а далі – на голів обласних держадміністрацій.
«УІНП має оприлюднити на своєму сайті перелік осіб та подій, які містять символіку російської імперської політики і перелік осіб та подій, які не містять такої символіки відповідно до висновків та рекомендацій інституту і експертної комісії, вести та оновлювати ці переліки», – додала парламентарка.
Крім того, згідно із законопроєктом, нагороди, запроваджені УНР і УГВР, якими до 1991 року нагороджувалися борці за незалежність України у ХХ столітті, визнаються державними нагородами України.