Злочини проти медіа та міжнародна адвокація для захисту полонених: підсумки спеціального засідання ПА ОБСЄ у Відні

У межах зимової сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ Постійна група підтримки України провела засідання, присвячене воєнним злочинам рф проти українських журналістів та медіаорганізацій. Захід об’єднав міжнародних політиків, правозахисників та медійників для обговорення критичної ситуації зі свободою слова та безпекою працівників медіа в умовах російської агресії.

Як зазначила народна депутатка від «Слуги Народу», членкиня української делегації в ПА ОБСЄ Євгенія Кравчук, питання безпеки журналістів і відповідальності за злочини проти них є глобальним викликом для демократії та свободи слова.

За даними НСЖУ, від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано близько тисячі атак на медіа. Окупанти вбили щонайменше 144 медійника, 21 з яких — під час виконання професійних обов’язків. Серед загиблих не лише репортери, а й 113 журналістів, які змінили камеру на зброю та віддали життя у лавах Сил оборони. Серед жертв агресії є й представники іноземної преси.

Але попри те, що міжнародні організації фіксують численні злочини, реального впливу на росію вони поки що не мають. Показовим є й те, що нині троє офіційних співробітників ОБСЄ залишаються в російському полоні.

«Заяви, звіти, резолюції важливі. Але без практичних наслідків вони не зупиняють агресора. Саме тому ця дискусія була важливою ще й для переосмислення ролі міжнародних механізмів. Адже, на жаль, навіть на майже п’ятий рік повномасштабної війни багато структур, зокрема в системі ОБСЄ, продовжують переважно лише документувати злочини», — констатувала політикиня.

На сесії ОБСЄ лунали і свідчення українських журналістів, які пройшли через полон і катування. Зокрема, за словами журналіста Дмитра Хилюка, росія розпочала злочини проти працівників медіа ще задовго до повномасштабної війни. Під час Революції Гідності 160 журналістів постраждали, а двоє загинули.

«Наразі процес повернення цивільних з російського полону надзвичайно складний. Втім, Президент Володимир Зеленський поставив завдання — повернути кожного. І вся держава щоденно працює над цим», — акцентувала Євгенія Кравчук.

Однією з ключових ініціатив, озвучених головою парламентської ТСК, став розвиток програми міжнародного менторства. Мета проєкту — закріпити за кожним медійником, який перебуває в російському полоні, впливового міжнародного адвоката з-поміж іноземних парламентарів.

«Тимчасова слідча комісія об’єднає зусилля, щоб у кожного журналіста, який перебуває в російському полоні, був свій міжнародний ментор — свій голос і свій адвокат у світі», — наголосила парламентарка.

Крім того, організація «Репортери без кордонів» (RSF) анонсувала новий крок у боротьбі за справедливість: подання звернення до Міжнародного кримінального суду. Злочини росії проти медіа пропонують класифікувати як злочини проти людяності. Ця тема матиме продовження і під час літньої сесії ПА ОБСЄ в Гаазі.

Також на порядку денному постало питання реконструкції українського медіасектору, що має стати невід’ємною частиною загальнодержавного плану відновлення України (URC).

«Тимчасова слідча комісія працюватиме над тим, щоб ця тема була належно врахована урядом, а також представлена на міжнародних майданчиках, зокрема під час щорічних конференцій з відновлення України (URC)», — повідомила Євгенія Кравчук.