Від релокації до розвитку: у Малинській громаді показали, як державна підтримка допомагає фермерам масштабуватись

Підтримка українських фермерів сьогодні — це не лише питання розвитку аграрного сектору, а й важлива складова економічної стійкості громад та відновлення країни.

Саме ці теми стали головними під час круглого столу «Український фермер на шляху до ЄС», який нещодавно відбувся у Малинській громаді.

У заході взяли участь народна депутатка від «Слуги Народу» Тетяна Грищенко, представники Житомирської обласної військової адміністрації, територіальних громад, аграрного бізнесу та фермерських господарств. Учасники обговорили роботу Державного аграрного реєстру, державні програми підтримки, грантові можливості, доступне кредитування, розвиток переробної галузі та інші інструменти, що допомагають українським виробникам бути конкурентними як на внутрішньому, так і на європейському ринку.

«Для мене особливо важливо було почути самих фермерів. Бо найкращі рішення народжуються не в кабінетах, а під час відкритої розмови з людьми, які щодня працюють на землі», — зазначила Тетяна Грищенко.

Практичним продовженням круглого столу став виїзд на одне з релокованих сільськогосподарських підприємств, яке після початку повномасштабного вторгнення відновило свою діяльність у Малинській громаді.

До війни господарство працювало на Харківщині, однак через бойові дії було змушене залишити виробничі потужності та з нуля будувати новий бізнес. Для ягідного виробництва це особливо складний процес, адже багаторічні насадження, маточники та посадковий матеріал неможливо просто перевезти на нове місце.

«Нашому підприємству три роки. До повномасштабної війни працювали на Харківщині, але продовжувати вести ягідний бізнес там стало неможливо. Зрозуміли, що доведеться починати все спочатку.
У мене понад 25 років досвіду в садівництві та розсадництві. Найважчим було усвідомлення, що рослини не можна просто перевезти на нове місце, як обладнання чи виробництво. Поля, маточники, багаторічні насадження — усе залишилося там. Тому разом із партнерами та засновниками ухвалили рішення відроджувати бізнес практично з нуля», — розповідає директор підприємства Олександр Сластін.

Пошук нової локації привів до Малинської громади, де піщані ґрунти є придатними для розвитку ягідництва. Саме тут вдалося заново розпочати бізнес, створити нові робочі місця та реалізацію нових проєктів.

За словами підприємця, практично весь колектив — місцеві жителі. Лише він приїхав із Харківщини. Постійно працює близько 20 людей, а в сезон збору ягід кількість працівників перевищує 50.

Важливу роль у розвитку господарства відіграла державна підтримка. Скориставшись грантовою програмою для розвитку садівництва, підприємство змогло інвестувати у виробництво та прискорити його відновлення.

«На старті ми отримали державний грант на розвиток садівництва, який успішно реалізували. Це стало важливою підтримкою, яка дала можливість швидше реалізувати задум і розвивати виробництво», — наголосив Олександр Сластін.

Сьогодні господарство не лише вирощує ягідні культури, а й працює над створенням українського сертифікованого посадкового матеріалу відповідно до сучасних стандартів. Такий напрям має особливе значення для розвитку галузі, адже якісні сертифіковані саджанці в Україні досі залишаються дефіцитними, а їх імпорт із країн Європейського Союзу значно збільшує витрати виробників.

«Маючи багаторічний досвід і необхідні знання, вирішили створити власний український сертифікований розсадник. Сьогодні вирощуємо сертифіковану розсаду суниці садової відповідно до українських стандартів, які поступово адаптуємо до європейських вимог. Зараз ми вже маємо шість ліцензійних сортів суниці садової української та іноземної селекції. Розпочали сертифікацію трьох сортів малини, а в перспективі плануємо сертифікувати також чорну смородину», — розповідає підприємець.

Підприємство також співпрацює з європейськими партнерами з Нідерландів та Греції, впроваджує сучасні технології вирощування та поступово розширює виробництво. Окрім розвитку самого господарства, це означає створення нових робочих місць для жителів громади та зміцнення місцевої економіки.

Для учасників круглого столу візит до такого підприємства став можливістю побачити, як працюють державні програми підтримки на практиці. Історія релокованого підприємства демонструє, що за наявності ефективних інструментів підтримки, партнерства між державою та громадами, а також професійного досвіду самих аграріїв навіть вимушений переїзд може стати початком нового етапу розвитку.

«Хотілося б, щоб українська селекція отримувала більше визнання. Деякі українські сорти не поступаються, а подекуди навіть перевершують іноземні аналоги. Але поки що вони не мають такого широкого застосування. Як українцю й патріоту мені прикро це бачити. Вірю, що український посадковий матеріал має великий потенціал і може бути конкурентним не лише в Україні, а й за її межами», — наголошує Олександр Сластін.

Саме такі приклади підтверджують: підтримка українського фермерства — це не лише допомога окремим виробникам. Це інвестиція у розвиток громад, створення робочих місць, зміцнення продовольчої безпеки країни та підготовка українського аграрного сектору до успішної роботи на європейському ринку.