Житлові кооперативи, два формати соціальної оренди і активи приватних власників. В Україні напрацьовують нові варіанти розв’язання «житлового питання»

Для розв’язання житлового питання в Україні пропонують серед іншого запровадити два формати соціальної оренди та механізм житлових кооперативів: законопроєкт про основні засади житлової політики винесли на громадські обговорення, а фінальну версію планують зареєструвати у парламенті за декілька місяців.

Про це під час проведення першої з трьох запланованих сесій публічних консультацій на тему удосконалення законодавства по житловій політиці, повідомила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, перші напрацювання законопроєкту представлено громадськості 3 квітня 2024 року і вони – результат роботи, яка тривала рік. Нині розпочалася серія публічних консультацій, під час яких всі стейкхолдери, причетні до створення житлової політики і, головне, громадськість, для якої ця проблема нагальна, оцінюють напрацювання і озвучують пропозиції, в яких документ потрібно покращити задля того, щоб відповідне законодавство вирішувало завдання забезпечення українців житлом максимально ефективно.

«Тому тільки після проведення публічних консультацій, які триватимуть весь квітень, і внесення в законопроєкт змін за їхнім результатом почнеться обговорення у всіх фракціях, профільних комітетах і міністерствах. А вже після цього – після внесення другого раунду правок, він буде зареєстрований. Тобто, фінальну версію, яку представлять на розгляд Парламенту, ми зможемо побачити не раніше, ніж за декілька місяців», – підкреслила Олена Шуляк.

Нове законодавство по житловій політиці передбачатиме різні форми підтримки громадян у реалізації їх права на житло. Йдеться не лише про можливість побудувати і придбати житло, а і соціальну оренду, коли орендодавцем виступатимуть громади. Також планують передбачити участь громадян у житлово-комунальних кооперативах, що є досить поширеною практикою в ЄС, яку Україна взяла на озброєння, зазначила Шуляк.

Парламентарка також нагадала, що одним з інструментів вирішення житлового питання буде соціальна оренда, коли житло надаватиме громада. Очікується, що буде два формати такої оренди – в залежності від рівня доходів громадянина, який її потребує. Крім цього, очікується, що можуть запровадити такий інструмент як соціальна оренда з правом викупу і навіть можливість державної компенсації за оренду житла.

Житло для оренди надаватимуть зі спеціального фонду, який буде поповнюватися зокрема і за рахунок реставрації застарілого житлового фонду – це поширена практика, яку Україна запозичила у ЄС. Також громади зможуть використовувати для оренди не лише власний житловий фонд, а і приватний. В обмін на це власники житла зможуть отримувати податкові преференції.

Шуляк підкреслила – важливою умовою при формуванні житлового фонду буде інвентаризація у громадах потенційних об‘єктів для нього, оскільки таке житло можливо і є, але через те, що подібний актив ще ніколи не інвентаризувався, його наявність неможливо оцінити.

«Ми розуміємо, що в громад може бути житло, яке можна використовувати як відповідний житловий фонд. Проблема в тому, що допоки ми не проведемо його інвентаризацію, якої, до слова, ще ніколи не проводили, громади не розумітимуть, що є в них на балансі, а чого немає. Тому потрібно все це порахувати і поставити на облік. Тоді їм буде набагато простіше», – зазначила Шуляк.

Нардепка також наголосила, що важливою частиною реалізації житлової політики буде цифровізація всього, що з нею пов‘язане – облік, пропозиції, заявки будуть відбуватися в прозорому форматі завдяки створенню спеціальної цифрової платформи – єдиної державної інформаційної системи, в якій вестимуть облік житлового фонду, який буде в наявності у громад, заяви від громадян, які претендуватимуть на соціальне житло, а також пропозиції для них.

«Це вже звичний для нас цифровий запобіжник корупції – чим менше чиновників, яким можна дати хабаря заради отримання квартири, тим нижча ймовірність, що одні люди отримуватимуть житло, а інші – ні. Ця система буде аналогом нашої Єдиної Державної електронної системи у сфері будівництва і працюватиме за вже звичним для нас правилом «Всі бачать все», – повідомила Шуляк.

За її словами, публічні консультації – один з найкращих інструментів взаємодії законодавчої влади і громадськості заради спільного вдосконалення тих чи інших процесів в державі. Більше того – у України вже є досвід їх проведення. Так, за допомогою них змогли удосконалити механізми державної програми компенсацій за пошкоджене і знищене в результаті російської збройної агресії житло. На основі фідбеку від виконавців програми і отримувачів коштів, який зібрали під час консультацій, провели низку змін, щоб програма запрацювала ще ефективніше.

«Тобто, ми на практиці переконалися, що публічні консультації – це не страшно, не боляче, але дуже ефективно», – підкреслила Голова партії «Слуга Народу».

Вона також зауважила, що законопроєкт, який запроваджує проведення публічних консультацій перед будь-якими рішеннями влади (№4254) наразі готовий до другого читання. Більше того, він – один з маяків, які Україна має виконати за умовами отримання 50 млрд євро від ЄС в рамках програми Ukraine Facility.

Законопроєкт забезпечує право на участь в управлінні публічними справами, визначає правила проведення публічних консультацій, їхні терміни, форми та принципи. Ініціатори законопроєкту зазнають, що він необхідний задля підвищення рівня легітимності будь-яких рішень влади в очах суспільствах, оскільки процес публічних політик робить, за бажання, кожного дотичним до розробки.