Житлова політика і державні інституції. Які проєкти з відновлення у фокусі громад, які вже створили ПКВ

Попри наближеність до лінії бойового зіткнення, місцева влада деяких прифронтових територіальних громад вже завершила або завершує створення програм комплексного відновлення і взялась за створення планів просторового розвитку. Актуальність останнього документа зумовлена, зокрема, необхідністю реалізувати заходи, затверджені у ПКВ, – це запорука якісного відновлення. 

До такого висновку дійшли учасники тренінгового семінару «Відновлення та розвиток громад: успішні практики та обмін досвідом», проведеного Комітетом Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування спільно з Всеукраїнською асоціацією громад.

За словами голови комітету Олени Шуляк, нині програми комплексного відновлення створюють близько 200 українських територіальних громад, а деякі їх уже навіть затвердили і презентували. 

«Якісно розроблена ПКВ є основою для містобудівної документації, інших планувальних документів, зокрема стратегій розвитку. Це свого роду вхідні дані для створення більш стратегічних документів. Таким чином, створюючи ПКВ, громади не лише планують своє відновлення, а і подальший розвиток», – наголосила Шуляк.

Вона додала, що кілька десятків українських територіальних громад наразі вже здійснюють розробку планів просторового розвитку. Втім, деякі з них цей процес вже завершили попри те, що план просторового розвитку, який поєднує містобудівну і землевпорядну документацію, – документ досить складний. Відповідно, його підготовка вимагає детального аналізу всіх аспектів життєдіяльності громади. 

Під час заходу власним досвідом створення програми комплексного відновлення і комплексним планом просторового розвитку поділився, зокрема, селищний голова Межівської територіальної громади Дніпропетровської області Володимир Зражевський.

За словами Зражевського, завдяки створенню програми комплексного відновлення громада змогла сформувати конкретне бачення того, як вона повинна розвиватися – донині такого бачення не існувало. Документ громада розробляла рік, причому на початку цього шляху громадськість взагалі не дуже чітко розуміла тему і цілі ПКВ. 

«Але серед українських територіальних громад ми були одними з перших, хто почав це робити і, власне, на той момент ще навіть не було методички, як це правильно робити. Тому наразі наш досвід може стати у пригоді тим громадам, які зараз на початку цього шляху, або навіть на етапі роздумів, чи потрібно це робити. Наш досвід – досвід прифронтової громади, показує, які переваги має наявність програми комплексного відновлення, оскільки неможливо якісно управляти тим, чого ти не знаєш», – пояснив Володимир Зражевський.

Він навів приклад – у процесі створення ПКВ громада отримала більш чітке розуміння щодо покладів на її території титаново-цирконієвих руд та камʼяного вугілля. До цього місцева влада знала, що такі запаси на її території є, але завдяки створенню ПКВ отримали документальне підтвердження цього, що дає можливість оцінити це з точки зору інвестиційної привабливості. 

При цьому Зражевський наголосив – оскільки громада ще з 2014 року перебуває поблизу лінії бойового зіткнення, у місцевої влади було чітке розуміння, що розвиток громади буде специфічним у порівнянні з більш «мирними» регіонами України. Водночас саме це зумовило і актуальність розроблення ПКВ.

У підсумку до ПКВ громади увійшли 74 проєкти, які охоплюють сферу відновлення житлового фонду, соціальної інфраструктури, обʼєктів ЖКГ, енергетичної та дорожньо-транспортної інфраструктури, захисту навколишнього середовища, розвитку місцевої і регіональної економіки. 

«Ми розуміли, що проєкти з відновлення будуть фінансуватися за державні, власні та донорські кошти, отже вони так чи інакше будуть обмеженими, тому ми відібрали тільки ті проєкти, які потенційно дадуть поштовх для розвитку території громади та їй самій. Всі з них ми оцифрували і зробили візуалізацію на картографічній основі – це дає можливість інвестору чітко бачити, в якого проєкту яке майбутнє, а відтак і перспективи його інвестицій. Власне, саме тому ми і почали деякі проєкти виконувати за власний кошт – для розуміння інвесторів, що наші проєкти реальні, нагальні та перспективні», – пояснив голова Межівської громади.   

Відібрані у процесі створення ПКВ проєкти, додав він, завантажили на платформу DREAM, щоб була можливість залучати кошти на їхню реалізацію. Водночас, наголошує Зражевський, на платформі недостатньо враховані можливості громад і самі громади, які вже розроблять або розробили ПКВ. DREAM, переконаний він, повинен врахувати ті проєкти, які сформовані на підставі ПКВ – наразі такого немає.

Щодо характеру обраних громадою проєктів відновлення Зражевський наголосив на важливості тих, які зосереджені, зокрема, на житловій політиці та функціонуванні державних інституцій. Щодо першого пункту, то його актуальність зумовлена тим, що за рахунок внутрішньо переміщених осіб населення громади збільшилося на 36%. Важливість другого зумовлена тим, що ті чи інші державні інституції переміщуються з громади, що є мінусом для інвестора. 

«Йдеться про комплекс послуг на рівні держави – ДПС, національний архів, медичні заклади. Вони переміщуються в адміністративні центри, а сільські території залишаються без цієї послуги. Це означає втратити інтерес інвестора до її функціонування. А відновлення можливе тоді, коли громадянин – мешканець громади, зможе отримувати цей комплекс послуг», – пояснює Володимир Зражевський. 

Він також повідомив, що попри розміщення громади на прифронтових територіях місцева влада вже почала створювати комплексний план просторового розвитку, оскільки для реалізації тих заходів, які заплановані у ПКВ, потрібні зміни на рівні містобудівної документації.

«Для таких громад, як наша, план просторового розвитку не менш актуальний, ніж програма комплексного відновлення. З одного боку, йдеться про одні й ті самі вихідні дані, які дають можливість громаді побачити свій потенціал. Але взяти до прикладу дані щодо наявності у нас титаново-цирконієвих руд – ми побачили, де і як вони розміщені географічно. Водночас без ППР ми не зможемо визначити функціональні зони для їхньої розробки, тобто не зможемо піти далі з цими даними. ПКВ цього не вирішує, а ППР – так. Тому, незважаючи на те, що ми прифронтова громада, ми маємо завершити ППР, щоб рухатись далі», – резюмував Володимир Зражевський.