Житло без інфраструктури: у парламенті вказали на ризики відсутності планів просторового розвитку

Успішна реалізація житлової стратегії в Україні неможлива без сучасної містобудівної документації. Навіть після ухвалення законопроєкту №12377, який стане першим кроком у реформуванні житлової політики, громади не зможуть системно відновлювати і розвивати житло без комплексних планів просторового розвитку (КППР). Хоч їхню обов’язковість відкладено до 2028 року, низка громад уже працює над цими планами, і перші результати доводять їхню ефективність.

Про це під час панелі «Будівництво та відновлення житла (планування з урахуванням громадського інтересу)» форуму «На шляху до розробки Державної стратегії житлової політики» повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.  

За її словами, третина українських територіальних громад розпочали підготовчий етап розроблення комплексних планів, з них 32 перебувають у процесі основного етапу розроблення планувальної документації, а 4 громади вже затвердили перші комплексні плани.

«Втім, нещодавно на прохання деяких громад було ухвалено рішення щодо перенесення строків обовʼязковості планів просторового розвитку з 1 січня 2025 року на 1 січня 2028 року. Аргумент, який озвучували громади, – створення нової містобудівної документації наразі не на часі. Але це абсолютно не так», – переконана Шуляк. 

Вона пояснила – відновлення потрібне зараз і вже триває, а не почнеться після війни. Громади вже зараз відбудовують, повертають людей і бізнес, і цей процес потребує окрім чіткої координації відповідної якісної містобудівної документації. Саме її створення є завданням комплексних планів просторового розвитку. 

Парламентарка також зауважила, що без якісної містобудівної документації не зможуть повноцінно працювати українські бізнеси, робота яких є запорукою наповнення місцевих бюджетів, без яких неможливе відновлення громад. 

За період з 2022 року по кінець 2024 року, вказала Шуляк, зафіксовано понад 19 тис. випадків переміщення бізнесу між регіонами України. За урядовою програмою, в безпечні регіони релаковано близько 900 компаній. Понад 60% релокованих підприємств вже відновили роботу в безпечних регіонах, не чекаючи завершення війни. Але для успішної роботи на новому місці, акцентувала нардепка, всім їм потрібне планування якісної інфраструктури. Це, в свою чергу, вимагає від громад оновлення та створення якісної містобудівної документації.  

«Втім, навіть Київ наразі живе за Генпланом, створеним ще у 1986 році. Я вже не кажу про інші міста, містечка і селища. Це, безумовно, не на користь нашому бізнесу, а отже й бюджетам громад. Тож ті з них, які це усвідомлюють, плани просторового розвитку вже створюють. Як підтвердження, одна з чотирьох невеликих громад, які вже створили КППР, мають до щорічного надходження до бюджету додатково 3 млн грн», – зазначила голова Комітету містобудування.

Водночас вона наголосила, що без упровадження обовʼязковості планів просторового розвитку буде неможливою й реалізація ефективної житлової стратегії, що має на меті створити ефективні та сучасні умови задля вирішення житлового питання тих українців, які потребують покращення житлових умов. 

«Наразі парламент готується до ухвалення першого кроку житлової реформи – підтримки законопроєкту №12377. Але я переконана, що успішною житлова реформа буде за умови, в тому числі, створення якісної містобудівної документації. Житло, яке вирішуватиме потребу громадян, потребуватиме відповідної інфраструктури, а вона неможлива без сучасного планування. Це питання не можна вирішувати точково», – зазначила Олена Шуляк. 

За її словами, 54% житлових комплексів, що будувалися в Україні, станом на 2024 рік мали судові процеси щодо земельних ділянок. Це повʼязано з наявністю недосконалої містобудівної документації. Виправити це, зокрема, і ризики хаотичної забудови, зможе в тому числі створення комплексних планів просторового розвитку.

Наостанок Олена Шуляк додала – законодавство щодо основних засад житлової політики та фонду соціального житла, без яких неможлива житлова реформа, Україна зобовʼязана ухвалити до кінця 2026 року. Але її успішна реалізація буде суттєво ускладнена без планів просторового розвитку.