Жінки все частіше стають директорами українських компаній. Цей тренд повинна перейняти і українська політика – Олена Шуляк

Через війну, а також продовження курсу для забезпечення гендерної рівності, директорами нових компаній в Україні все частіше стають жінки: вони зараз очолюють кожен третій український бізнес. Водночас у світі гендерна рівність все ще далека від реалізації на повну. Як і в Україні.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

Вона зазначила, що про це свідчить остання статистика ООН щодо показників гендерної рівності у світі. Так, попри більше ніж тисяча правових реформ, направлених на просування гендерної рівності, жінки по світу загалом і досі мають тільки 64% тих законних прав, які мають чоловіки.

«Ситуація у політичній сфері майже аналогічна. Так, з 1995 року по 2025 рік, тобто, за останні 30 років, доля жінок у парламентах різних країн збільшилась більше ніж вдвічі. На перший погляд, дуже добре. Втім, є куди рости, оскільки станом на сьогодні 3/4 парламентарів у світі – чоловіки», – повідомила голова партії «Слуга Народу».

Вона додала, що в Україні рух у цьому напрямі теж подекуди відбувся. Йдеться, зокрема, про запровадження гендерної квоти у 40% по виборчих списках. За словами Шуляк, на останніх довоєнних виборах до місцевих рад жінки залучалися активніше. Тим не менш, були і помилки, які на наступних післявоєнних виборах слід враховувати. Мета цього – зробити політику менш закритою. У тому числі, для жінок.

Шуляк також додала, що згідно з даними ООН, яка, на її думку, повністю відображає реальний стан речей, гендерний розрив у відношенні професійної реалізації може не зменшуватись роками. Так, у світі серед людей віком 25-54 роки працюють 92% чоловіків і тільки 63% жінок.

В Україні через війну, а також продовження курсу на забезпечення гендерної рівності, жінки все частіше не лише отримують професійну реалізацію зокрема у бізнесі, але і досягають успіхів у ТОП-менеджменті. Так, за даними порталу Опендатабот, жінки наразі все частіше стають директорами нових компаній в Україні. Найбільше таких компаній у прифронтових областях. Змінюються також і сфери бізнесів, де запитувані жінки: за рік суттєво побільшало директорок айті-компаній, сільгосп сфери та будівельних бізнесів.

«Загалом наразі кожен третій український бізнес очолюють жінки. Це дуже позитивний сигнал, таку тенденцію хотілося б бачити і в українській політиці», – підкреслила нардепка.

Вона пояснила, що нині гендерні квоти існують у понад 55 країнах світу, а їхні розміри варіюються від 30 до 50%. Їх можуть запроваджувати законодавчо, або ж партії добровільно беруть на себе такі зобов’язання. Вперше в історії жінки потрапили в парламент у Фінляндії у 1907 році. Тоді на перших виборах після того, як жінкам дозволили брати у них участь, до парламенту пройшли 19 жінок (9,5% від усієї кількості парламентарів). Україна змогла ледь перевищити цей показник у 2014 році. Зараз у фінському парламенті 41,5% жінок. В Україні – близько 12%. Згідно з рейтингом The Global Gender Gap Report, Україна посідає поки тільки 105 місце зі 149 за рівнем політичного представництва жінок.

«Участь жінок в ухваленні рішень як на місцевому, так і на державному рівні означає підвищення якості цих рішень. Це дає змогу ширше дивитися на проблему й пропонувати ширші рішення та підходи до вирішення проблем. Це важливо не ігнорувати, оскільки у нас попереду складне відновлення. Тому нам потрібні жінки не лише в політиці, але й на державних посадах, які передбачають ухвалення рішень, що стосуватимуться саме відбудови», – резюмувала Олена Шуляк.