Жінки хочуть працювати, але не можуть. Як держпрограми єЯсла та єСадок сприятимуть зростанню людського капіталу

Запровадження програм єЯсла та єСадок, які мають запрацювати в Україні вже з наступного року, спрямовані у тому числі на покращення економічної ситуації в країні, що через війну стикається з кадровим голодом. Згідно з нововведеннями, фінансова допомога жінкам, які мають дітей віком від 1 до 3 років і починають працювати повний робочий день, становитиме 8 тис. грн щомісяця. Це не лише створення нової моделі соціального захисту, а й суттєве сприяння зростанню людського капіталу, що через війну зазнав колосальних втрат. 

Про це в ефірі Новини.LIVE повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк. 

Вона нагадала, що з 2026 року в Україні запроваджуються нові види державної допомоги для родин із дітьми єЯсла та єСадок. Згідно з ухваленим законопроєктом №13532, програми передбачають щомісячні виплати для оплати послуг догляду за дитиною.

єЯсла розрахована на дітей віком від 1 до 3 років. Програма стартує з 1 січня 2026 року. Право на допомогу матиме один із батьків, який доглядав дитину та повернувся на роботу на повний робочий день, – йому держава виплачуватиме щомісячну допомогу в розмірі 8 тис. грн. На ці кошти батьки можуть профінансувати послуги няні, приватного дитсадка або персонального асистента для дітей з особливими потребами. 

Програма єСадок запрацює пізніше – з 2028 року. В межах неї передбачена щомісячна виплата на дитину від 3 до 6 років, яку фінансуватимуть місцеві бюджети. Надаватимуть її в тому випадку, якщо мати чи інший законний представник працюватимуть повний робочий день. Виплати припиняються, щойно дитина зараховується до дитсадка або досягає граничного віку. Йдеться про 8 тис. грн на кожну дитину, яка не може скористатися правом потрапити до дитячого садочка. Кошти будуть надходити з місцевих бюджетів. 

«Подивимося, чи буде це мотивацією для наших громад інтенсивніше розвивати інфраструктуру, яка пов’язана з дитсадками. На сьогодні є багато різних досліджень, які свідчать про те, що жінки хотіли б піти на роботу, але не завжди є інфраструктура, не завжди є садочки, не завжди є школи, тому вони змушені знаходитись вдома. Буває і так, що жінка – єдина в родині, хто може забезпечувати сім’ю, але через різні життєві обставини вона не може залишити дитину і піти працювати. Тому держава дуже правильно робить, надаючи жінці вибір і допомогу на випадок, якщо вона йде працювати, і віддає дитину до дитсадка або ясел», – пояснила Шуляк. 

Парламентарка послалась на результати ще одного дослідження, згідно з якими в Україні, як і в інших країнах, є значний розрив між зайнятістю жінок і чоловіків. Сьогодні в світі працює 50% жінок і 80% чоловіків. В Україні до війни – 47,8% жінок і 62,9% чоловіків. На працевлаштування жінок суттєво впливає саме народження дитини, на працевлаштування чоловіків – ні. І чим більше дітей, тим менший рівень повернень жінок у професію, а отже й економічного розвитку країни, оскільки вони влаємоповʼязані.

«40% жінок у європейських країнах стверджують, що наявність дітей впливає на їхню кар’єру. Після другої дитини 47% жінок скорочують кількість робочих годин, а після третьої 70% не повертаються на роботу. Тобто вибір жінки народжувати другу чи третю дитину – це потенційно вибір, що значно ускладнить кар’єрний розвиток», – розповіла Шуляк. 

Як показує досвід країн ЄС, одноразові виплати при народженні дитини мають значний, але короткочасний позитивний вплив на народжуваність і негативний вплив на працевлаштування жінок. Таким чином, політика із забезпечення послуг з догляду за дітьми – дитячі садки і ясла для дітей віком від 3 років – має значний позитивний вплив як на народжуваність, так і на рівень працевлаштування жінок. При цьому такі послуги мають відповідати декільком критеріям: достатня кількість дитсадків та ясел, ​​фінансова й територіальна доступність та якість виховання в закладах дошкільної освіти.

«У випадку України важливо, щоб йшли назустріч і роботодавці. Наприклад, щоб жінка працювала неповний робочий день, мала можливість поєднувати онлайн з офлайн-роботою. Тому що всі опитування і всі дослідження свідчать про те, що жінки готові працювати: вони працелюбні, креативні, готові вкладатися. І не менш важливо, що все це матиме позитивний ефект для економіки України», – наголосила Шуляк. 

Наостанок вона додала, що наступний рік може стати показовим стосовно реалізації такого роду соціальних інвестицій. Тоді можна буде зрозуміти, що впроваджується на рівні громад з точки зору інфраструктури, що відбувається із самими мамами, які віддають дітей в ясла, наскільки їх достатньо, як жінки працевлаштовуються і як до цього ставляться роботодавці. 

«Тобто потім можна буде відкоригувати різні види підтримки від держави, зокрема ще й тим роботодавцям, які беруть на роботу внутрішньо переміщених осіб», – резюмувала Олена Шуляк.