Жан Беленюк: Треба оновити закон про спорт, щоб не латати в ньому дірки

Оцініть, будь ласка, чи достатньо уваги останні роки держава приділяє спорту?

Для Президента Володимира Зеленського спорт є одним із пріоритетних напрямів. Це він доводить власним прикладом, коли популяризує здоровий спосіб життя, час від часу публікуючи фото чи короткі відео зі своїх тренувань.

Саме завдяки його позиції ми відновили Міністерство молоді та спорту. Започаткований День тренера. У 2021 році сфера спорту отримала найкращий бюджет за багато років – 7 млрд грн. Реалізовуються президентські проєкти «25 магнітів спорту», «Активні парки».

Позиція Президента підштовхує працювати у «здоровому» напрямку і всю країну, зокрема і парламент.

Наприкінці минулого року Україна затвердила Стратегію розвитку фізкультури і спорту до 2028 року. У документі чітко прописані проблеми, шляхи їхнього вирішення та KPI.

От, наприклад, у 2019-му році займалися спортом 14,7% українців, а за рівнем здоров’я ми перебували на 93 місці зі 169 країн світу. Це цифри, від яких ми відштовхуємося, коли створюємо візію щодо бачення нашої держави.

А ми хочемо, щоб до 2028 року не менше 30% українців регулярно та свідомо займалися фізичною активністю або спортом. Тобто має бути в середньому зростання по 0,6% в рік.

Для цього парламент виконує свою частину роботи. Нагадаю лише деякі важливі ухвалені закони, де одним з авторів був я:

– законопроєкт про меценатську діяльність у спорті (№3498). Для повноцінної підтримки меценатства ще плануємо ухвалити необхідні зміни до Податкового та Митного кодексів;

– зміни до закону про правовий режим майна у ЗСУ (№3403). Уявіть, що раніше в нашій армії фактично викидали на смітник тисячі одиниць непридатних патронів. Ми ж запропонували цей ресурс використовувати для розвитку кульової стрільби і біатлону. Змінені боєприпаси, що підлягають утилізації, передаватимуть закладам фізкультури та спорту. Це допоможе повноцінно тренуватися, а також готувати резерв до національної збірної з кульової стрільби і біатлону;

– про сприяння розвитку фізкультури і спорту (№3550). Цей документ усунув зайву бюрократію у наданні спортивним закладам права отримати в оренду державне та комунальне майно без аукціону. Головна умова – ці приміщення потрібно зберегти та використовувати саме для спорту.

Водночас найближчим часом буду ще активніше займатися законодавчою роботою в інтересах спортсменів та тренерів.

Які пріоритетні законопроєкти у комітеті спорту на цю сесію?

Наші законопроєкти в парламентській залі набирають понад 300 голосів. Це не лише свідчення правильності ініціатив, а й якісної підготовки документів у нашому комітеті.

На мій погляд, всі законопроєкти є пріоритетними. Важливі – і про антидопінгову діяльність, і про спорт ветеранів, і про використання майна ліквідованих державних і комунальних закладів спорту.

Загалом на цій сесії наш комітет є головним у восьми законопроєктах. Ми маємо підготувати до розгляду у другому читанні сім законопроєктів, а також розглянути і подати свої пропозиції до 24 документів.

До січня 2022 року плануємо провести 3 виїзні засідання. На них хочемо обговорити запровадження можливості одночасного навчання у школі та участі у міжнародних змаганнях, розвиток молодіжних центрів та спортивної інфраструктури.

На комітетських слуханнях ми маємо визначити, як фінансувати Держпрограму забезпечення молоді житлом до 2023 року. Також будемо обговорювати можливість доступу усіх охочих до комунальних спортивних споруд та ігрових майданчиків, а також забезпечення їхньої інклюзивності. Ще – перспективи збереження та розвитку ДЮСШ і спортклубів.

Які спортивні законопроєкти ви особисто плануєте зареєструвати на цій сесії?

Швидше за все, найближчим часом я з колегами працюватиму над рамковим законопроєктом про дитячо-юнацький спорт.

Є ідея розробити законопроєкт про статус спортивних федерацій. Мені важливо, щоб кожен спортсмен та тренер мав реальні можливості захисту своїх прав в межах федерацій. Це, зокрема, допоможе уникнути ситуації, у яку потрапила фехтувальниця Марина Килипко, коли їй відмовили у праві бути з особистим тренером на цьогорічній Олімпіаді.

Зараз обговорюємо можливість створити робочу групу в комітеті, яка готуватиме нову редакцію закону про фізичну культуру і спорт. Адже це базовий закон, що ухвалили ще 1993 року. А тому його треба повноцінно оновити. Інакше ми постійно будемо латати «дірки».

У червні ви зареєстрували законопроєкт про підтримку спортивних ГО №5669. Що ви пропонуєте?

Якщо ухвалити цей законопроєкт, то всеукраїнські фізкультурно-спортивні товариства зможуть стати власниками спортивних споруд всіх типів. З однією умовою: їх мають використовувати для проведення фізкультурно-оздоровчих, спортивно-масових та спортивних заходів серед працівників, дітей, молоді.

Також всеукраїнські спортивні ГО, місцеві осередки, ДЮСШ отримають право постійного користування землею під спортивними спорудами та об’єктами.

В чому взагалі проблема?

Наразі, наприклад, у багатьох спортивних ГО є ДЮСШ зі спортзалами та стадіонами, де проходять змагання чи тренування.

Від сплати земельного податку багато хто звільнений: і державні та комунальні центри олімпійської підготовки, і школи вищої спортивної майстерності, і центри фізичного здоров’я населення… Тільки не ці ГОшки.

Зараз набувати право постійного користування землею не можуть громадські організації, що займаються розвитком фізкультури та спорту, а також мають у власності спортивні об’єкти та споруди. Отримати пільги зі сплати земельного податку може лише ГО, яка є власником або набула право власності на землю. А при оренді землі не передбачається жодних пільг. При цьому, через відсутність коштів, вони не можуть набути право власності на землю, де розташовані спортивні споруди та об’єкти.

Зміни до законодавства збережуть спортивну інфраструктуру та ще й безпосередньо наближатимуть нас до згаданого KPI: «залученість українців у спорті не менше 30%».

Що пропонується у законопроєкті № 5273 про використання майна ліквідованих державних і комунальних закладів фізкультури і спорту?

Чому цей законопроєкт з’явився? Під час децентралізації часто місцева влада почала реорганізовувати ДЮСШ чи спортивні школи. Під «реорганізацією» в більшості випадках йшлося про ліквідацію.

Такі рішення проводили зазвичай з порушенням законодавства – без згоди міністерства.

А законопроєкт № 5273 дозволить використовувати це ліквідоване майно виключно для надання фізкультурно-спортивних послуг. У тому числі на засадах державно-приватного партнерства.

Наразі законопроєкт готується до ухвалення за основу.

Як триває підготовка до другого читання законопроєкту про зниження до 7% ставки ПДВ на продаж квитків? Чи передбачаються суттєві зміни з першим варіантом?

Продаж квитків на спортивні заходи – це одна із частин фінансування спортивних організацій, яка іноді складає левову частку їхнього бюджету. І таким законопроєктом держава реально допомагає спортивній галузі.

Законопроект №4577 парламент ухвалив за основу 9 вересня. 23 вересня був останнім днем для подання поправок.

Зниження до 7% ставки ПДВ на продаж квитків стимулюватиме попит і розширення доступності суспільно важливих послуг, зокрема квитків на спортивні заходи всеукраїнського та міжнародного рівнів в Україні.

Необхідно ще подумати, як зобов’язати організаторів спортивних подій знизити вартість квитка, як це буде адмініструватися і використовуватися на підтримку спорту.

Зараз спільно з членами профільного комітету все доопрацьовуємо перед другим читанням. Сподіваюсь, що його парламент ухвалить в цілому до кінця 2021 року.

Зараз почався бюджетний процес. Чи задоволені цифрами, які спрямують на спорт у 2022-му? Які основні бюджетні пріоритети для спорту?

Якщо порівняти показники проєкту Бюджету-2022 з показниками 2021 року, то ми маємо практичну ту саму суму – 7 млрд грн. Тому і пріоритети залишилися майже незмінними порівняно з 2021 роком.

На розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їхню реабілітацію передбачається понад 1 млрд грн. На підготовку наших збірних в паралімпійських і дефлімпійських іграх – майже 1,5 млрд грн. На розвиток спорту вищих досягнень та резервного спорту – 3,5 млрд грн.

Крім того, на підготовку збірних до міжнародних змагань під егідою Міжнародного та Європейського олімпійських комітетів, а також до Всесвітніх ігор передбачається майже 160 млн грн.

На розвиток спортивної медицини – 25 млн грн.

Розвиток спортивної інфраструктури це пріоритет нашої команди з Президентом України. А тому у проєкті Держбюджету на 2022 рік передбачається збільшення субвенції на спортивну інфраструктуру на 150 млн грн порівняно з 2021 роком. Загалом це – 650 млн грн.

Це означає, що в Україні буде ще більше стадіонів, палаців спорту, басейнів. А це є черговим кроком з поширення масового спорту серед дітей та молоді – наших потенційних переможців на наступних олімпіадах.