Жан Беленюк про підтримку спорту, боротьбу з допінгом та спортивні клуби

Наслідки пандемії для спорту

Коронакриза завдала тяжкого удару по світові спорту. Після того як ВООЗ оголосила пандемію COVID-19 у березні 2020 року, в Україні скасували або перенесли всі змагання. Припинилися тренування і національних збірних, і у ДЮСШ. Спортивне життя фактично паралізувало.

Спочатку не було трансляцій змагань, зникли прибутки від реклами та продажу квитків. Спорт залишився без спонсорства, а федерації та спортклуби понесли збитки – кошти йшли на оренду спортивних споруд, заробітну плату гравців, тренерів. Відсутність фінансової підтримки змусила спортклуби перейти в режим виживання – скоротити виплати гравцям, операційні витрати.

Пріоритети у спортивній політиці

Наразі спорт в Україні нерентабельний, а отже не надто привабливий для спонсорів. Але гартування тіла – це питання здоров’я нації, а тому держава має підтримувати спорт. Зокрема, створити умови для федерацій та клубів, щоб вони могли заробляти власними силами.

Зараз ми відновлюємо докарантинний режим. У 2021 році спортивна політика буде спрямована передусім на забезпечення участі наших збірних на чемпіонатах світу і головних спортивних подіях року – Олімпійських, Паралімпійських та Дефлімпійських іграх. Необхідно гідно представити Україну, а спортсменів для їхньої безпеки вакцинувати.

У парламенті ж плануємо ухвалити зміни до Податкового кодексу щодо державної підтримки спорту. Ми з колегами по фракції «Слуга Народу» вже зареєстрували законопроєкт №4577, який є продовженням ініціативи Президента України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій. Йдеться про зниження до 7% ставки податку на додану вартість на продаж квитків.

Таким чином вартість квитків стане доступнішою, а відвідувати спортивні заходи зможе більше людей. Продаж квитків на спортивні заходи – це одна із частин фінансування спортивних організацій, яка іноді складає левову частку їхнього бюджету.

Крім того, уряд за ініціативи Міністерства молоді та спорту України планує розробити та внести до парламенту законопроєкт щодо запровадження у сфері фізичної культури і спорту механізму «гроші ходять за послугою». Поки зарано говорити про перспективи ухвалення такого рішення, треба дочекатися оприлюднення відповідної моделі з боку міністерства. Після внесення законопроєкту він аналізуватиметься в профільному комітеті.

Стимулювання меценатства

Нині спорт в Україні переважно фінансується з бюджету за принципом «що залишиться в бюджеті – те й дамо». Так було до 2021 року, в Бюджеті-2021 на сферу молоді та спорту закладені рекордні 7,76 млрд грн. І це спільна перемога нашого профільного комітету та міністерства за підтримки бюджетного комітету і, звичайно ж, глави держави, який завжди підтримує сферу спорту. Одним із додаткових джерел розвитку спорту може бути меценатство.

Тому триває робота над пакетом законів про стимулювання меценатства у спорті. Зокрема, спорткомітет готує до другого читання зміни до профільного законодавства (№ 3498). А разом з податковим комітетом – законопроєкти про зміни у Податковому та Митному кодексах (№ 3470-1 та № 3471-1).

Ми створимо правила, які будуть заохочувати меценатство у спорті. Надамо пільгові преференції на меценатську допомогу. Також імпортовані спорттовари можна буде завозити без сплати мита. Йдеться, до прикладу, про одяг, взуття чи лижi. Однак таких пільг не отримають товари, якщо вони мають походження з країни, визнаної державою-окупантом, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора), або з окупованої території України.

Антидопінгова інфраструктура

Найближчим часом маємо отримати від уряду законопроєкт про антидопінгову діяльність. Сподіваюсь на його ухвалення вже найближчими місяцями. Він «цементує» вже створену інфраструктуру.

Зокрема, надає можливість Національному антидопінговому центру організовувати та проводити допінг-контроль. Передбачається створення Дисциплінарної антидопінгової комісії та Апеляційної антидопінгової комісії, номінаційного  та терапевтичного комітетів. Також хочемо створити правила, за якими проводитимуть допінг-контроль.

Крім того, ми створимо візію того, як на державному та регіональному рівнях боротися проти допінгу у спорті.

Проєкт Закону України «Про антидопінгову діяльність у спорті» розроблений з метою створення умов для забезпечення виконання Міжнародної конвенції ЮНЕСКО про боротьбу з допінгом у спорті, Антидопінгової конвенції та Додаткового протоколу до Антидопінгової конвенції Ради Європи, а також положень нової редакції Всесвітнього антидопінгового кодексу, який набуває чинності 01 січня 2021 року. Також законопроєкт спрямований і на врахування зауважень Всесвітньої антидопінгової агенції та Комітету Ради Європи до чинного антидопінгового законодавства України. Профільне міністерство вже тривалий час веде відповідну спільну роботу з нашими міжнародними партнерами щодо підготовки зазначеного законопроєкту.

Спортивні клуби та федерації

Законопроєкт про впорядкування роботи спортклубів і федерацій – це один із найважливіших спортивних документів, який ми найближчим часом розглядатимемо. Що ми хочемо змінити?

Одна із запропонованих новацій – приватні спортклуби можуть отримувати бюджетні кошти для надання послуг соціально незахищеним верствам населення. Йдеться про дітей із багатодітних та малозабезпечених сімей, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з інвалідністю. Також спортсменам вищої категорії зі складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю.

Крім того, хочемо посилити повноваження спортивних федерацій та надати їм більшу фінансову відповідальність. Ми будемо дуже детально обговорювати ці пропозиції зі спортсменами, щоб зрозуміти, чи готові до цього федерації.

Молодіжна політика

Ми активно готуємо до другого читання законопроєкт про основні засади молодіжної політики (№3718). Важливо підготувати якісний документ, тому що після першого читання до нього надали декілька сотень поправок.

Важливим буде створення Українського молодіжного фонду – за аналогією з Українським культурним фондом.

Основними завданнями фонду будуть:

– сприяння реалізації завдань молодіжної політики, розвитку інноваційних форм, методів та інструментів молодіжної роботи;

– експертний відбір, фінансування та моніторинг реалізації проєктів, спрямованих на виконання завдань молодіжної політики, реалізація яких здійснюється за рахунок коштів фонду;

– співпраця з українськими та іноземними фізичними і юридичними особами приватної та державної форми власності;

– створення сприятливих умов для реалізації проєктів, у тому числі шляхом здійснення контролю за процесом їхньої реалізації;

– стимулювання розроблення інноваційних проєктів;

– підтримка реалізації міжнародних проєктів та програм міжнародного співробітництва, у тому числі програм міжнародних молодіжних обмінів, сприяння формуванню позитивного іміджу України у світі;

– стимулювання проєктної діяльності та інституційна підтримка молодіжних та дитячих громадських об’єднань, інших суб’єктів молодіжної роботи;

– підтримка молодіжних та дитячих громадських об’єднань, інших суб’єктів молодіжної роботи на всіх етапах реалізації проєктів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів фонду;

– підтримка розвитку молодіжних освітніх та інформаційних, систем дистанційного надання послуг для молоді.

Що для мене важливо у молодіжній політиці?

По-перше, зберегти чинні положення законодавства щодо забезпечення молоді житлом.

По-друге, молоді сім’ї, які мають одну дитину, не повинні платити відсотки за користування кредитом. Для тих, хто має двох дітей, – допомогти у погашенні 25% кредиту. У кого їх троє  – 50% позики. Але для практичної реалізації цих положень будемо працювати над закладенням відповідних фінансових ресурсів у держбюджет України, інакше ця норма буде виключно декларативною.

Під час розгляду законопроєкту триває дискусія, чи зменшувати офіційний вік молоді з 35 до 29 років.

Важливо, щоб молодь і надалі могла отримувати за рахунок бюджету пільгові довгострокові кредити на навчання в Україні у закладах вищої та фахової передвищої освіти.

Фізкультурно-спортивні товариства

На розгляді у спорткомітеті – законопроєкт про підтримку та врегулювання діяльності фізкультурно-спортивних товариств «Динамо», «Колос», «Спартак» та «Україна» (№4569). 

Хочемо зафіксувати, що ФСТ можуть:

– представляти Україну у міжнародних спортивних організаціях та змаганнях;

– організовувати та проводити в Україні всеукраїнські та міжнародні спортивні заходи;

– мати власну символіку та використовувати її;

– отримувати бюджетну фінансову допомогу як громадські організації фізкультурно-спортивного спрямування.

У разі ухвалення цього законопроєкту будуть закріплені на законодавчому рівні положення до унормування діяльності окремих громадських об’єднань фізкультурно-спортивного спрямування. Так само, як нещодавно парламент схвалив схожі норми щодо Спортивної студентської спілки України та Української федерації учнівського спорту.

Це дасть змогу підсилити ці фізкультурно-спортивні товариства.