Пошук Пошук Пошук Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Зелений курс відновлення України. Які ініціативи громадськості враховують державні програми

  • 110
Зелений курс відновлення України. Які ініціативи громадськості враховують державні програми

Ініціативи громадськості щодо впровадження принципів зеленого відновлення і екологічного курсу у процесах відбудови України все більше впливають на урядові, парламентські і міжнародні програми щодо повоєнного відновлення країни. Зокрема, громадськість і громадські організації, що адвокатують зелений курс, все більше акцентують увагу на необхідності зростання відсотку відновлюваної енергії, ренатуралізації земель, термомодернізації будівель, енергоефективності, декарбонізації тощо. Всі вони все більше доповнюють зелений курс держави, без якого неможлива інтеграція України до ЄС.

Про це повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, спираючись на результати дослідження ініціатив у сфері повоєнного відновлення, ініційованого ІСАР «Єднання» та виконаного в рамках проєкту «Секторальна підтримка діяльності громадянського суспільства».

За її словами, українська громадськість почала привертати увагу до необхідності «зеленого» відновлення та адвокатувати цей підхід вже у перші місяці повномасштабного вторгнення. Зокрема, вже у квітні 2022 року з’явилась «Позиція громадянського суспільства щодо врахування адаптації до зміни клімату у повоєнному відновленні України», яку підписали 20 громадських організацій. Серед іншого, в документі наголошується на таких аспектах відбудови як:

✅ Оцінка ризиків вразливості до зміни клімату як один з перших етапів планування відновлення. Це потрібно зробити, щоб зрозуміти, які додаткові загрози можуть з’явитися через зміну клімату та як це може вплинути на відновлення і розвиток території;

✅ Включення екологічних департаментів і профільних організацій громадянського суспільства до розробки планів післявоєнного відновлення міст та громад;

✅ Процес відновлення, що відбувається із використанням найкращих доступних технологій та найвищих стандартів енергоефективності;

✅ Врахування потреб в адаптації до змін клімату ще на етапі планування будівництва об’єктів житлової забудови та інфраструктури;

✅ Пріоритет природно орієнтованим рішенням, які дозволяють адаптуватися до зміни клімату за допомогою захисту, сталого управління і відновлення природних екосистем, при плануванні відбудови громад і територій;

✅ Включення розв’язання проблеми міського озеленення, зокрема розробку Програми комплексного озеленення міст паралельно з планами відбудови при плануванні адаптаційних заходів у рамках відбудови територій, що постраждали внаслідок військових дій;

✅ Принципи циркулярної економіки та розроблення пріоритетності рішень відповідно до ієрархії у сфері відходів: при управлінні відходами руйнування максимально сприяти повторному використанню матеріалів.

В травні 2022 року, повідомила Шуляк, більш ніж 40 організацій громадянського суспільства опублікували позицію щодо підходів до відновлення України, яка, серед іншого, наголошувала на орієнтації на Європейський зелений курс, «зелений» характер економіки, дотримання європейських екологічних інструментів планування у розбудові України тощо.

Пізніше, нагадала парламентарка, для трьох громад Київщини (Білогородська сільська громада), Харківщини (Краснокутська селищна громада) та Донеччини (Мирноградська міська громада) спільно з місцевими активістами «зелені» плани повоєнного відновлення підготувала «Українська природоохоронна група». Вони містять рекомендації щодо таких завдань як ренатуралізація земель, що розв’язує проблеми деградації ґрунтового покриву, і основні кроки до впровадження інтегрованого управління поверхневими водними ресурсами.

«Інтеграція екологічної складової до загальної політики відбудови й подальшого розвитку на законодавчому рівні частково впроваджується вже сьогодні. Парламент на рівні законодавства вже встановив високі вимоги до якості будівельних матеріалів, як того вимагає європейський 305-регламент, запровадив відмову від потенційно шкідливих матеріалів та ввів обов’язкові умови щодо енергоефективності», – наголосила Олена Шуляк.

Вона додала, що з боку виконавчої влади вже були реалізовані такі кроки до «зеленого відновлення» як:

➡️ Імплементація євроінтеграційних законів «Про енергоефективність» та «Про енергетичну ефективність будівель»;

➡️ Прийняття Національного плану дій з енергоефективності, яким встановлено національну ціль України на 2030 рік;

➡️ Підготовку проєкту Стратегії термомодернізації будівель до 2050 року (декарбонізація сукупно покриває близько 40% енергетичного балансу України);

➡️ Запуск Фонду енергоефективності, у тому числі по програмі «ВідновиДІМ» за підтримки ЄС;

➡️ Участь громад у програмі Європейського інвестиційного банку «Енергоефективність громадських будівель в Україні»;

➡️ Запуск Фонду декарбонізації для підвищення енергоефективності та впровадження відновлюваних джерел енергії в громадах, який запрацював з січня 2024 року.

Вона додала, що розуміючи глобальні екологічні виклики, Україна поділяє амбітні завдання Енергетичного Співтовариства щодо зменшення викидів до 2030 року, а саме: підвищити долю відновлюваної енергії до 31%, скоротити споживання первинної енергії та обсяг кінцевого споживання до 130 млн та 80 млн тонн нафтового еквівалента відповідно, обмежити викиди парникових газів на 60,9% відносно рівня 1990 року тощо.

При цьому, підкреслює нардепка, адвокація громадськістю «зеленого відновлення» не обмежується внутрішньо українськими дискусіями. За її словами, автори звіту «Доступ громадськості до прийняття рішень щодо відновлення України в частині збереження довкілля і протидії зміні клімату», представники української екологічної громадськості доносять свою позицію і до керівників Європейського Парламенту, і до Європейської Комісії.

За словами Шуляк,  зелене відновлення і циркулярна економіка – обов‘язкова умова для отримання Україною 50 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility, перший транш за якою ми вже отримали. В умовах програми йдеться, зокрема, про переробку будівельних відходів, відходів від руйнувань, спричинених російською агресією, та про їх повторне використання.

Надважливо такі відходи не закопувати і не спалювати, наголосила парламентарка, оскільки через їх специфіку це може призвести до погіршення екологічної ситуації, адже через тривалий період розкладання будматеріали є одними з найнебезпечніших джерел забруднення ґрунту та водних ресурсів.

«Є досвід інших країн, де вже зараз частка переробки будівельних відходів становить в середньому близько 50% від загального обсягу виробництва будматеріалів. Україна може не лише перейняти цей досвід, а і частково забезпечити себе будівельними матеріалами, необхідними для відбудови», – переконана Шуляк.

Нардепка пояснила: бізнес здебільшого розуміє, що відходи від руйнувань можуть бути основою для виготовлення будматеріалів і він готовий до цього навіть попри те, що це дорожче за виготовлення будматеріалів в традиційний спосіб. Водночас, додала Шуляк, перероблення такого сміття – процес складний, тому потрібна нова державна програма, яка підтримуватиме компанії, які підуть в таку переробку і потім буде використовувати їхній продукт в дорожньому, або в цивільному господарстві.

«Це можуть бути або якісь фіскальні методи, наприклад, зниження податків, або інші стимули, зокрема і фінансові. Як варіант це може бути і запровадження обов‘язкового використання іншими виробниками частини такого переробленого сміття. Зараз ще немає єдиної позиції з приводу того, як саме держава буде стимулювати бізнес, заходити в цю сферу, але точно є розуміння, що це потрібно робити. Тож щодо методів стимулювання ведуться дискусії. Загалом, це величезний ринок, тому підходи бізнесу, який працюватиме саме в цій сфері, будуть змінюватись», – підкреслила Шуляк.

Екологічна складова і дотримання зеленого курсу – невід‘ємна частина й інших стратегічних планів українських громад. Зокрема, зазначила Шуляк, все це обов‘язково потрібно враховувати у підготовці громадами і областями програм свого комплексного відновлення (ПКВ). Вони мають сприяти впровадженню таких сучасних підходів, як раціональне просторове планування, стала міська мобільність, безбар’єрність, інклюзивність, енергоефективність та екологічність.

«Всі громадські організації – бажаний учасник при створенні програм комплексного відновлення. Особливо ті, чия сфера інтересів – екологічна безпека. Вони здатні допомогти нам у тому, щоб зелений курс залишався у фокусі громад при відновленні, оскільки його важливість сьогодні неможливо переоцінити», – резюмувала Олена Шуляк.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy