Зброя, кава, молитва: як місцеві депутати від «Слуги Народу» наближають перемогу

Ми розпочинаємо цикл «Герої серед нас», де розповідатимемо про те, як місцеві депутати від «Слуги Народу» борються з окупантами на фронті й в тилу. Саме такі люди стануть кадровим потенціалом для влади в майбутній європейській Україні.

Дитячий кінотеатр, що працює під час повітряної тривоги. Цілодобове кафе у прифронтовому місті, відкрите навіть у комендантську годину. Сімейні ігри, в які грають вимушені переселенці. Безкоштовна кав’ярня, де вже налили майже 8 тисяч філіжанок кави. Військовий, який служить в найгарячіших точках, але не має при собі жодної зброї.

Це – лише декілька прикладів того, що роблять «слуги народу» в різних регіонах України. Нагадаю: наша партія має 6397 місцевих депутатів різних рівнів, а також 221 голову громади. Близько 400 наших депутатів зараз боронять Україну зі зброєю в руках. Решта – допомагають військовим, переселенцям та цивільному населенню в тилу.

Кінозал для дітей облаштували у бомбосховищі Кривого Рогу, щоб діти могли дивитися мультики у безпеці. У харківському кафе зігрівалися бійці тероборони, які цілодобово несли вахту на блокпостах під час спроби росіян увійти до міста. Сімейні ігри на Вінниччині – це не розвага, а психологічна реабілітація для переселенців, які пережили жахіття обстрілів та окупації. Безкоштовну каву наливають військовим, які несуть вкрай напружену службу біля державного кордону на Чернігівщині. А військовий без зброї – це протестантський капелан з Донеччини, який з 2014 року підтримує бійців молитвою.

Історії про таких людей ми чуємо з усіх без винятку регіонів України. Особливо приємно бачити серед них багато депутатів з Донеччини, Луганщини, Харківщини, Миколаївщини, Херсонщини. Великий привіт російським пропагандистам, які досі намагаються переконати нас, що весь Південь та Схід України з нетерпінням чекає на «асвабадітєлєй»!

До речі, про росію. Якщо ви коли-небудь дивилися вуличні опитування росіян з приводу війни в Україні, то напевно помітили один шокуючий факт. Багато людей не висловлюють пряму підтримку «спецоперації», а відповідають так: «Нашому керівництву видніше, що треба робити, а ми – люди маленькі».

Ми прекрасно розуміємо, до чого призводить така пасивна позиція. Закритий МакДональдз, скасовані шенгенські візи та безвісти зниклі родичі-військові – лише початок. Далі «маленьким людям» буде тільки гірше.

І навпаки: українці у своїх містах, селах, районах діють з власної ініціативи, не чекаючи вказівки «з центру». Більше того, їх добрі справи неможливо «спустити згори», організувати «за рознарядкою». В Україні немає маленьких людей, але є герої, кожен з яких робить свій внесок в нашу спільну велику перемогу.

Ми розпочинаємо цикл «Герої серед нас», де розповідатимемо історії наших місцевих депутатів. Я впевнена, що саме вони становлять кадровий потенціал для майбутньої української влади. Мені важко уявити, як люди з такою біографією зможуть стати зрадниками чи корупціонерами. І навпаки: я бачу в їхніх обличчях ту саму європейську Україну, до якої ще недавно скептично ставилися як європейці, так і українці.