Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Завод «Більшовик», Президент Готель, ОГХК: Роксолана Підласа про залучення «великого» приватного інвестора

Завод «Більшовик», Президент Готель, ОГХК: Роксолана Підласа про залучення «великого» приватного інвестора

Велика приватизація повертається. Сьогодні Верховна Рада має ухвалити законопроєкт №4543, який розблоковує продаж великих об’єктів державної власності після «ковідопаузи». Що саме можуть виставити на аукціон вже цього року та які «приватизаційні» законопроєкти прийматимуть наступними, розповідає перший заступник голови Комітету ВР з питань економічної політики, членкиня Політради партії «Слуга Народу» Роксолана Підласа.

Нещодавно на круглому столі ви сказали, що приватизацію слід відновити саме зараз, оскільки «у світі багато грошей». Що маєте на увазі?

Ключові світові фондові індекси знаходяться на історичних максимумах. Зокрема американський індекс S&P500, який є найважливішим біржовим показником у світі. Те ж стосується німецького індексу DAX, японського Nikkei 225, китайського SSE Composite.

Це означає, що у інвесторів достатньо вільних коштів, які вони готові вкладати у різноманітні активи у всьому світі. В 2020 році ми побачили це на прикладі готелю «Дніпро». Його продали за 1,1 млрд грн – це багато як для готелю в такому стані, в якому він був.

Про які кошти йде мова? Можете назвати цифру?

Ми заклали в державний бюджет 2021 року 12 млрд грн надходжень від приватизації, але ця цифра може бути значно більшою. Наприклад, Об’єднана гірничо-хімічна компанія. Стартову ціну визначить Уряд за пропозицією інвестиційного радника, але вже зараз можна сказати, що торги стартуватимуть з 3-4 млрд грн і можуть зрости до 10-15 млрд грн. За одну компанію.

В соціальних мережах нам пишуть: «Продати державне майно можна один раз, а що потім робити?»

Продати – не самоціль. Державне підприємство – це інвестиційний проєкт, і держава висуває умови до приватного інвестора. Не можна купити старий радянський завод і порізати його на металобрухт, – треба там щось виробляти. Наприклад, в 2018 році приватизували науково-виробниче підприємство «Система» в Харкові. За смішну суму. Але інвестор вклав в його відновлення 250 млн грн, і сьогодні воно виробляє електричні зарядні станції на 3 млн євро в місяць. Замість голих стін, які напів корупційним шляхом здавались в оренду, держава отримала робочі місця і податкові надходження. Але це маленьке підприємство.

А які активи підпадають під визначення «велика приватизація»?

Під критерій великої приватизації підпадають активи балансовою вартістю понад 250 млн грн. Вже визначено 22 таких об’єкти – зокрема Президент Готель та завод «Більшовик» у Києві (який вже давно не завод, а просто приміщення), «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК), декілька обленерго та ТЕЦ.

Наскільки мені відомо, Рада також планує ухвалити перелік заборонених до приватизації державних підприємств.

У нас є Закон України «Про приватизацію», там є стаття 4, а в ній написано, що саме заборонено приватизовувати. Це надра, архіви, пам’ятки археології, космічні підприємства, військове майно, метрополітен, атомні станції, автомобільні дороги, магістральні нафтові і газопроводи, аеродроми, державні установи, органи здоров’я, заклади освіти і ще багато інших речей.

Тому в ідеалі можна обійтися без окремого списку заборонених до приватизації об’єктів. Якщо хтось хоче додати певну категорію підприємств або активів, які не повинні бути приватизовані, то це краще робити змінами до згаданої статті.

При цьому я розумію політичну чутливість цього питання. Тому я є співавтором одного із законопроєктів про список заборонених до приватизації об’єктів – №4020-3. Запропонований список є найбільш ліберальним, найкоротшим.

Що саме ви пропонуєте скоротити?

Наприклад, я не вважаю, що потрібно мати перелік 600 лісгоспів з кодами ЄДРПОУ, які заборонені до приватизації на рівні закону. Зокрема тому, що лісові ресурси у нас взагалі заборонені до приватизації згідно статті 4.

Якщо і робити список заборонених об’єктів, то обов’язково треба розділяти його на категорії. Тобто є підприємства, які взагалі не підлягають приватизації чи навіть залучення до них приватного інвестора. Це в першу чергу оборонні підприємства, які володіють унікальними військовими технологіями, що є державною таємницею.

Але є такі підприємства, як Укрпошта. На мою думку, вони можуть залучати інвестора. Наприклад, раніше німецька Deutsche Post висловлювала зацікавленість в тому, щоб купити міноритарний пакет акцій Укрпошти, десь 20-30%. Для них це інвестиція, від якої вони очікують отримувати певний прибуток. Для нас це можливість залучити найкращі практики управління державними підприємствами, залучити іноземних менеджерів, які поділяться своїм досвідом.

Тому законопроєкт №4020, який подав уряд, передбачає окрему частину списку – це підприємства, в яких не можна відчужувати контрольний пакет акцій, тобто 50% плюс 1 акція. Але частину акцій публічного акціонерного товариства, яке перебуває у державній власності, можна продавати.

На жаль, попередні списки заборонених до приватизації об’єктів містили штучні обмеження, які важко було пояснити з точки зору державних інтересів. Наприклад, до 2019 року в такий список входив київський готель «Дніпро». З якої причини – абсолютно невідомо.

І якби ми не скасували список, цей об’єкт неможливо було би приватизувати. А тепер це – нова історія успіху, наша нова Криворіжсталь! Ми його приватизували за 1 млрд грн, це колосальна сума як для готелю.

Тобто серед заборонених до приватизації активів були не стратегічні підприємства, а ті об’єкти, що стали предметом політичного компромісу під час ухвалення цього списку.

До речі, крім законодавчих запобіжників, у нас є інституційні. Для того, щоб передати підприємство на приватизацію, Кабмін ухвалює окреме рішення і передає цей об’єкт в управління Фонду держмайна. Той, в свою чергу, готує об’єкт до приватизації, робить аудит, а потім пропонує потенційним інвесторам, які можуть бути зацікавлені в купівлі. Це публічні рішення, за які Кабінет Міністрів і особисто прем’єр-міністр несуть політичну відповідальність. Тобто тут не може бути ніякої дискримінації чи таємного продажу державних підприємств.

Законопроєкт №4543 просто розблоковує «велику приватизацію». Які ще закони потрібно прийняти для покращення цього процесу?

Є великий пакет законів. Чотири законопроєкти мого авторства, які ми готували разом з Фондом держмайна. Зміни вносяться до 27 законів і окремо 3 кодексів: бюджетного, податкового та кримінально-процесуального. За попередніми розрахунками, економічний ефект від прийняття законопроєктів впродовж 5 років складатиме близько 100-120 млрд грн додаткових надходжень до державного бюджету та 200 млрд грн до ВВП за рахунок залучення інвестицій і створення нових робочих місць на приватизованих об’єктах. Законопроєкт зменшує  можливість зовнішніх впливів під час виконання повноважень Фонду. Крім того, там йдеться про спрощення бюрократичних процедур, щоб дати можливість Фонду швидко й ефективно готувати підприємства до приватизації.

Наприклад, у нас є так звані «потєряшки» – державні підприємства, які існують тільки на папері. Фонд держмайна навіть подав низку заяв до поліції про зникнення директорів державних підприємств, які не виходять на зв’язок з Фондом як органом управління. При цьому формально вони є директорами державних підприємств. І мають взаємодіяти з ФДМУ, щоб провести аудит підприємства і почати готувати його до приватизації.

Як виглядають такі підприємства? Покинуті заводи, забиті двері?

Може бути й так. Але частіше за все це приватні виробничі майданчики, які розміщені на базі державних підприємств. Фактично – нелегально приватизовані.

Є підприємства, які обтяжені боргами перед державним бюджетом. Це велика окрема дискусія, чи може держава ці борги пробачити «сама собі», щоб мати можливість продати такі об’єкти.

Яка ваша позиція в цій дискусії? Можна пробачити борги?

Є борги, які не можна списувати. Це у першу чергу борги по зарплатні. Але якщо говорити про податковий борг, то ми розуміємо – якщо підприємство залишиться у державній власності, воно ніколи не погасить податковий борг, тому що нічого не виробляє.

Щоб перезапустити виробництво на цьому майданчику, потрібно залучити туди приватні інвестиції. Але знову ж таки, нам потрібно робити підприємства вигідними для інвестора. Коли в тебе мільярдний борг, цінність такого активу зменшується. Ми маємо знаходити компроміс.

Ви постійно спілкуєтеся із Фондом держмайна. Як вважаєте, чи готова нинішня команда ФДМУ до великої приватизації?

В 2020 році у нас змінилося керівництво Фонду держмайна, і можу сказати, що нова команда добре робить свою роботу. Коли ми ухвалювали бюджет 2020 року, то вирішили, що будемо чесними із собою і з нашими виборцями – і поставили відносно скромний план надходжень від приватизації – 500 млн грн.

Цей план був виконаний вже в червні – і це в рік пандемії COVID-19! На 31 грудня 2020 року надходження до бюджету склало 2,3 млрд грн, а взагалі було реалізовано активів на 3 млрд грн. Тобто ми перевищили план по приватизації в шість разів.

І це – прямий результат роботи Фонду державного майна, тому що вони провели близько 2000 аукціонів. І якщо дивитися на ці 3 млрд грн, які надійдуть до бюджету за результатами 2020 року, то це в 5 разів більше, ніж в 2019 році, і в 10 разів більше, ніж у 2018-у.

Нова команда Фонду держмайна є найбільш ефективною за останні 10-15 років. Але це машина, якій потрібно паливо. Тобто їм потрібно дозволити залучати інвесторів на великі підприємства. Що ми і плануємо зробити.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися