Запит з боку бізнесу та адаптація європейських практик. Які чотири інструменти існують в Україні для відновлення бізнес-середовища

Для відновлення бізнес-середовища в Україні запустили чотири інструменти, які держава запровадила у відповідь на запит бізнесу, а також адаптуючи європейські бізнес-практики. Йдеться про розвиток державно-приватного партнерства, створення індустріальних парків та застосування спеціальних податково-правових режимів – Defence City і Дія.City Invest. 

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк. 

За її словами, відновленню й подальшому розвитку бізнес-середовища в Україні та безпосередньо його учасникам сприяє поява кількох нових для держави інструментів. Йдеться про державно-приватне партнерство, пілотні проєкти з якого вже реалізуються, запровадження Дія.City Invest, створення нових індустріальних парків, законодавство щодо яких було нещодавно ухвалене, а також запуск Defence City – спеціального правового й податкового режиму. 

«Ухвалення нового законодавства для появи цих інструментів та їхнього застосування дало старт новим можливостям для бізнесу. Ми неодноразово отримували пропозиції від бізнесу щодо їх запуску. Звісно, їх використання не означає вирішення всіх проблем бізнесу, зумовлених війною, але це те, що суттєво впливає на його відновлення», – розповіла Шуляк.

Публічно-приватне партнерство, пояснила вона, зосереджено на проєктах щодо запуску концесійних та пілотних ініціатив у дорожньому будівництві, розвиток критичної регіональної інфраструктури (охорона здоров’я, житлове будівництво, водо- та теплопостачання, поводження з відходами), а також на підтримці через структурні фонди ЄС.

«Пілотні проєкти щодо публічно-приватного партнерства в Україні вже стартували. Зокрема, йдеться про проєкт з модернізації системи водопостачання та водовідведення в Трускавці. Бізнес інвестував у нього близько 20 млн євро. Такі кейси будуть показовими, оскільки показуватимуть бізнесу, що цей інструмент працює, а законотворцям – що саме і як слід доопрацювати для його успішного застосування», – зазначила Олена Шуляк. 

Крім цього, запроваджується Дія.City Invest – спрощена система реєстрації для невеликих фондів (до $50 млн), що інвестуватимуть у стартапи-резиденти Дія.City. Проєкт розроблено Мінцифрою спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) для стимулювання венчурних інвестицій в українські технологічні стартапи та розвиток внутрішньої екосистеми венчурного капіталу, яка не встигла сформуватися через війну. 

Значний позитивний вплив на відновлення підприємництва матиме розповсюдження нового бізнес-формату – індустріальних парків. Ба більше, в Україні вже розпочалася реалізація подібних кейсів – зокрема, індустріальний парк «Долина» на Івано-Франківщині. 

«Це перший офіційно зареєстрований індустріальний парк в Україні (2014 рік). Наразі там триває підготовка території, запуск операційної діяльності заплановано на 2026 рік», – повідомила парламентарка.

Вона додала, що вже створюються індустріальні парки з готовими інженерними комунікаціями та податковими пільгами. Це, зазначила Шуляк, абсолютно типова практика європейських країн. Зокрема, в Польщі, де виробники в індустріальних парках можуть бути звільнені від сплати корпоративного податку або податку на доходи фізичних осіб, а також частково – від податку на майно. 

«Втім, у Польщі на запуск індустріального парку потрібно щонайменше 5 років. В Україні – менше, і цим наразі не можна нехтувати, оскільки подальша поява нових індустріальних парків означатиме пришвидшені процеси економічного розвитку в кожній територіальній громаді, де вони будуть запускатися», – акцентувала Олена Шуляк.

Не менш ефективним, за її словами, буде використання ще одного спеціального правового й податкового режиму – Defence City, призначеного для бізнесу, що працює для оборонної промисловості. Закон щодо нього набрав чинності на початку поточного місяця.

Defence City, пояснила Олена Шуляк, передбачає надання низки податкових пільг, пришвидшення митних процедур для імпорту компонентів, зрозумілий механізм експорту та створення механізму для переміщення виробництв у більш безпечні регіони України. Нові правила діятимуть до 1 січня 2036 року або до року вступу України до Європейського Союзу, залежно від того, що настане раніше.