В Україні триває робота над посиленням заходів безпеки в закладах загальної середньої освіти. Відповідний законопроєкт №11543 ухвалив парламент 18 вересня та згодом підписав Президент. Закон незабаром набуде чинності.
Як розповіла його ініціаторка, членкиня Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій, народна депутатка від «Слуги Народу» Юлія Гришина, документ розроблявся народними депутатами у співпраці з МВС та МОН.
«Наразі є три місяці для того, щоб Міністерство освіти та Міністерство внутрішніх справ розробило підзаконні нормативні акти. І через три місяці цей закон повноцінно вступить у дію», – поінформувала парламентарка.
За її словами, основна мета закону – зробити школу простором, де діти, вчителі й батьки почуватимуться захищеними.
«На 4-й рік повномасштабного вторгнення, коли наші школи є місцями масового скупчення дітей та вчителів, держава повинна забезпечити максимальний рівень безпеки у навчальних закладах. Тому було розроблено та опрацьовано цей законопроєкт», – резюмувала народна депутатка.
Вона уточнила, що наразі розробляються типові правила доступу і перебування в школах.
«Ми зараз говоримо про те, що рівень небезпеки достатньо високий, тому розробляються типові правила. Звичайно, кожна школа має свої певні правила. Але вони є дуже локальними нормативними актами. Тому в межах типових правил, затверджених МВС і МОН, кожна школа матиме можливість передбачити свої особливості. Ми розуміємо, наприклад, що є гірські регіони, є центр міста та інші особливості», – додала Юлія Гришина.
Крім того, закон передбачає огородження території або встановлення чітких меж школи. Робота над цим вже розпочалася у громадах.
«Велика кількість громад на зв’язку, визначаємося, яке повинно бути огородження. По всій території країни працюють над посиленням заходів безпеки, багато організаційних питань. Але більше навантаження покладається на державу, зокрема, уряд, а школам потрібно буде підлаштуватися із врахуванням своїх особливостей», – резюмувала парламентарка.
Нардепка також наголосила: на батьків у зв’язку із реалізацією закону ніяких фінансових зобов’язань покладатися не буде. Також, за її словами, закон не передбачає фінансування дороговартісних засобів безпеки органами місцевого самоврядування.
«Були певні застереження від батьківської спільноти. Ми передбачили прямою нормою в законі, що це не може покладатися на батьків. Тому я впевнена, що через декілька місяців і протягом наступного року ми отримаємо систему достатньо серйозної безпеки в наших школах», – резюмувала Юлія Гришина.