Павло Мельник: «Незалежність – це та свобода, яку віками прагнула і виборювала Україна та українці»
- 159

Цьогоріч День Незалежності України – особливий. Він збігається з півріччям героїчної боротьби українського народу з повномасштабною агресією росії. Пів року – значущий проміжок часу, за який життя кожного українця – від Президента до мешканця невеликого села – змінилося докорінно.
Як в умовах війни працює в Запорізькому регіоні політична сила, що змінилося, які є здобутки і проблеми – розповідає народний депутат від «Слуги Народу» Павло Мельник.
– Минає шостий місяць повномасштабного вторгнення росії на територію України. З якими викликами насамперед зіткнувся наш регіон за цей період?
Запорізька область на лінії фронту. Більша частина нашого краю зараз, на жаль, під тимчасовою окупацією.
Мсто Запоріжжя – стало одним із найбільших гуманітарних хабів, куди потрапляють внутрішньо переміщені особи відразу після того, як виїжджають з тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Майже 300 тис. евакуйованих прийняло місто, трохи більше третини – залишились у Запоріжжі.
Увага всього світу зараз прикута до Запорізької атомної електростанції — найбільшої у Європі та третьої у світі. Вона має 6 енергоблоків, а це 40% всіх атомних реакторів в Україні. 4 березня російські війська захопили Енергодар — місто, в якому розташована станція, а її саму — обстріляли. Тепер вони використовують станцію як своєрідний щит, з–за якого обстрілюють міста Запорізької області та погрожують усьому світу ядерною катастрофою.
– Особисто для вас з часу широкомасштабного вторгнення, який період був найважчим та найскладнішим за ці пів року?
Надскладними були, мабуть, тільки перші кілька днів – загальна розгубленість, паніка, колеги та співробітники не виходять на зв’язок, перші сигнали сирен. Все це, звісно, склалось у дуже таку відверто сумну картину.
Але минуло трохи часу, та всі зрозуміли, що ніяка «перемога за три дні» росіянам не світить, наші воїни мужньо боронять Україну і треба швидко організувати все, щоб їх підтримати.
Депутати від «Слуги Народу» стали до роботи.
– Підтримка наших захисників – це найважливіша справа сьогодення. У чому насамперед виявилася підтримка фронту та як до цього процесу долучаються депутати від «Слуги Народу» на місцях?
Допомагали і допомагаємо як ЗСУ, так і теробороні. Запити військових з часом дещо змінилися – якщо з початку возили продукти, взуття, засоби особистої гігієни, згодом перейшли вже на більш серйозні речі. На передову доправляємо все: від відремонтованих авто до плитоносок, спальників, карематів, тепловізорів. Звісно, не обійшлось і без спеціально переобладнаних позашляховиків та кількох систем супутникового зв’язку Старлінк.
– Запоріжжя кожного дня продовжує зустрічати тисячі нових переселенців. Як депутати «Слуги Народу» долучилися до евакуації людей з окупованих територій?
До Запоріжжя в пошуках прихистку приїжджають люди з першого дня повномасштабного вторгнення. Хтось залишається, багато їде далі. Намагаємося допомагати і тим, і іншим.
Для подорожуючих на Захід депутати обладнали пункти, де можна безкоштовно поснідати, випити кави або чаю та прихопити кілька смаколиків в дорогу. Для вимушених переселенців організували можливість отримувати гуманітарну допомогу у вигляді продуктів харчування, медикаменти, одяг, підгузки, іграшки та інше.
Особливу увагу наші депутати приділили людям з інвалідністю. Для них, при співробітництві з місцевою владою та волонтерами, організували спецтранспорт та продумали маршрути, які дозволили цим людям виїхати на лікування та отримання догляду за кордон.
– А що з тими, хто вирішив залишитися у місті? Як допомагаєте у розміщенні тимчасових переселенців та забезпеченні їх потреб?
Переселенцям допомагаємо гуманітарною допомогою.
Окрім того, надаємо інформаційну підтримку – допомагаємо зареєструватися як ВПО, відновити документи, знайти місце в гуртожитку тощо.
– Як депутати від «Слуги Народу» регіону зустріли повномасштабну війну? Наскільки швидко змогли адаптуватися до нових умов?
Всі наші депутати з першого дня широкомасштабного вторгнення долучилися до підтримки захисників та переселенців – збирали, розвантажували та роздавали гуманітарну допомогу, допомагали з евакуацією, возз’єднували родини та інше.
Серед наших колег багато лікарів – ті і раніше працювали без вихідних, а тепер роботи стало ще в кілька разів більше. Намагаємося медикам допомагати якомога більше – велику кількість медикаментів, медичного обладнання, продуктів, спальників та матраців направили до міських лікарень, обласного військового госпіталю та до лікарні екстреної медицини, а також працівникам Національної поліції та бійцям ТрО.
Паралельно не припиняється у Запоріжжі і депутатська діяльність. Депутати Запорізької міської ради готують для винесення на сесію важливі для міста та містян питання. Наші депутати, попри складну ситуацію, навіть відновили депутатські прийоми.
– Кожен український регіон постраждав, менше або більше, від обстрілів ворога. Яка ситуація нині з відновленням пошкоджених об’єктів у нас?
По-перше, наші депутати беруть активну участь в фіксації усіх руйнувань та пошкоджень. Такі об’єктивні та своєчасні докази будуть використані під час проведення розслідувань з метою притягнення до відповідальності в національних та міжнародних судах осіб, які вчинили військові злочини та злочини проти людяності.
На пошкоджені об’єкти депутати разом з волонтерами виїжджають для розборів завалів та підготовки для відновлення. А потім передали будівельні матеріали для відновлення постраждалих будинків.
– Що зараз відбувається на окупованих територіях? Чи підтримуєте ви зв’язок з тими, хто там залишився?
Ми всі розуміємо, що існують різні причини, чому люди залишилися. І можемо тільки уявити, як тяжко їм доводиться зараз. Не тільки фізично, у зв’язку з відсутністю потрібних медикаментів, достатньої кількості їжі чи інтернету, але і морально. Окупанти не гребують будь-якою пропагандою, навіть відверто дурною та брехливою. Вони викрадають містян та погрозами примушують до співробітництва. Вони сіють паніку та брехню.
Тому для нас, як для представників влади та народу, дуже важливо спілкуватися з іноземними та вітчизняними журналістами, виходити в прямі ефіри та брати участь в телемарафонах. Це все, щоб показати людям на тимчасово окупованих територіях реальну картину того, що відбувається. І ще раз підкреслити, що ми нікого і нічого не забули, що ми нікого і нічого не залишимо напризволяще.
– Які настрої панують на окупованих територіях? Що говорять тамтешні мешканці? Чи багато з них перейшло на бік окупантів?
Всі мешканці окупованих територій ждуть тільки одного – скорішого приходу ЗСУ. Попри залякування, шантаж та погрози Бердянськ, Мелітополь, Оріхів та інші не беруть в руки російські паспорти, не погоджуються на пропозиції роботи та роспенсії, не беруть участь в жодних «псевдореферендумах». Поодинокі випадки колабораціонізму різко засуджуються, та такі особи стають загальним посміховиськом у соціальних мережах.
З перших днів окупації наші справжні українці не боялися прикрашати будівлі ворога українськими прапорами чи співати посеред вулиць «Ой, у лузі червона калина…». І вони говорять так: «Ми готові до будь-якого розвитку подій. Ми ладні лишитися рідної домівки. Але Батьківщини ми лишитися не можемо. Ми хочемо жити тільки в Україні!»
– Цьогоріч День Незалежності України має особливе значення. Кожен зрозумів особливу ціну та цінність свободи й незалежності. Що для вас означає це свято?
Для мене День Незалежності – це та свобода, яку віками прагнула і виборювала Україна та українці. Це свобода, яку ми сьогодні здобуваємо кров‘ю. Це можливість вільно дихати та жити у своїй країні. Це свобода, можливість бути самим собою, планувати власне майбутнє, йти до своєї мети та просто щасливо жити.
– Що б ви хотіли сказати, запропонувати, побажати нашим мешканцям з нагоди Дня Незалежності України?
В цей важливий для українців день я бажаю перед усім миру та спокою. Сьогодні ми знову виборюємо свою незалежність та суверенність, захищаємо кордони. Вірю що скоро війна закінчиться та всі повернуться додому. Нехай рідні будуть поруч, нехай затишок буде у вашому домі, а над головою синє мирне небо.