Закон із медом: Марина Нікітіна про підтримку бджільництва

Бджоли – це важливо

Почну з головного: бджоли – це далеко не лише мед. Сьогодні людство дуже недооцінює роль цих комах. Між тим Альберт Ейнштейн казав: якщо бджоли вимруть, то через чотири роки після цього загинуть і люди.

Дійсно, запилення рослин чи не головна запорука виживання людства. Це дає життя рослинності та агрокультурам, а отже, мова йде про продовольчу безпеку населення.

Не забуваємо й про те, що продукти бджільництва містять вітаміни та мінерали, корисні для здоров’я людей. Також багато медичних препаратів виробляються на основі продуктів бджільництва, а їх немало.

Одним словом – від бджільництва користі багато. А тому галузь потребує розвитку та підтримки.

Український мед у світі

Наш мед – окрема тема. Відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС у 2021 році обсяг основної квоти на мед збільшився і становить 6 000 тонн на рік. Але вже 18 березня квота була вичерпана!

Тобто ми використали квоту на постачання вітчизняних продуктів до Європи вже у першому кварталі поточного року.

Варто зазначити, що окрім країн ЄС мед експортується до США, Туреччини, Японії. В останні два роки Україна відкрила експортні ринки до Ізраїлю, Марокко та Швейцарії. Тобто географія досить широка.

Взагалі, за даними Реєстру експортних потужностей, поставками українського меду за кордон станом на 20 лютого 2020 року займались 72 підприємства. Причому на топ-10 експортерів припадає майже 74% експорту меду. Підприємства збирають мед від пасічників, формують партії і відправляють на експорт.

Для розуміння, виробництвом меду в Україні найчастіше займаються дрібні господарства – і лише 2% цього продукту виробляється зареєстрованими суб’єктами господарювання. Тому існує проблема, як порахувати кількість виробників, виробленого меду та джерел його походження.

Офіційна статистика не завжди надає вірні показники. В українському класифікаторі видів економічної діяльності відсутній код, за яким можливо ідентифікувати зареєстрованого суб’єкта господарювання як виробника меду. Цю діяльність віднесли до коду 01.49 «Розведення інших тварин» (до якого належать також кролі, домашні тварини, хутрові, молюски, страуси, тощо).

Незалежні експерти припускають, що в Україні налічується близько 400 тис. пасічників. Фактично на сьогодні кожен сотий українець займається бджільництвом.

Тобто обсяги виробництва продукту в Україні великі, але їх треба розширювати і дати можливість вигідно експортувати.

Як допомогти галузі?

Народні депутати від «Слуги Народу» подали законопроєкт № 5247-1, який дозволить створити законодавчі умови для розведення, використання та охорони бджіл.

Ми зможемо розвивати виробництво та реалізацію продуктів бджільництва, ефективно використовувати бджіл для запилення ентомофільних рослин. Створимо умови для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур.

Також будуть забезпечені гарантії дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом. Усе це комплексно сприятиме розвитку та покращенню умов ведення бджільництва в Україні.

Готуючи документ до другого читання, ми чітко визначимо джерела фінансування галузі бджільництва та чіткі напрями державної підтримки. Тобто хто і як отримуватиме від держави допомогу.

Вирішимо питання охорони та захисту бджіл, попередження випадків отруєнь. Адже аграрії мають вчасно повідомляти бджолярів про оброблення рослин засобами захисту, щоб комахи не труїлися хімікатами.

Також ми встановимо відповідальність фізичних та юридичних осіб за недотримання законодавства в галузі бджільництва. Це далеко не повний перелік питань, які ми передбачаємо у новому законопроєкті.

У пасічників з’являться нові повноваження. Буде чітко визначено напрями діяльності, права і обов’язки людей цієї професії.

Бджолярі зможуть добровільно об’єднуватися у громадські організації, спілки та інші об’єднання, діяльність яких пов’язана з питаннями бджільництва. Ба більше, таким об’єднанням пасічників можуть надавати владні повноваження. І  визначатимуть їхні центральні органи виконавчої влади.

Бджоли і врожайність

Досвід багатьох країн світу свідчить про те, що прибуток бджільництва від запилення складає 90% від усіх прибутків. Завдяки запиленню прибавка врожаю складає: гречки – 41-60%, соняшника – 30-41%, технічних культур – 46-67%, садів та ягідників – 38-55%, баштанних культур – 40-58%. Вирощування деяких овочевих культур, зокрема в теплицях, взагалі неможливе без використання бджіл.

На жаль, у світі простежується тенденція до зменшення кількості бджолосімей та недооцінка ролі бджіл у формуванні врожаю. Як результат – це призводить до значного зниження (до 40%) врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур.

Запилення культур бджолами є важливим резервом підвищення рівня рентабельності рослинництва, яке не потребує суттєвих додаткових витрат, що особливо важливо за умов існуючої в Україні економічної ситуації.

Саме тому необхідно розробити і впровадити механізм відрахувань із галузі рослинництва на розвиток бджільництва за рахунок прибутку, отриманого від підвищення врожайності ентомофільних сільгоспкультур завдяки їхньому запиленню бджолами. Такі відрахування стимулюватимуть  розвиток бджільництва, що, в свою чергу, буде запорукою подальшого підвищення врожайності сільськогосподарських культур та рівня рентабельності галузі рослинництва. А це – величезний плюс для економіки України.