Захист абсолютно всіх українців від дискримінації та злочинів на ґрунті нетерпимості. На якій стадії законопроєкт №5488

Законопроєкт №5488, направлений на протидію будь-якій нетерпимості та мінімізацію проявів агресії, зокрема, до ветеранів і людей з інвалідністю, у парламенті не вдається рухати вже більше ніж 3 роки. Одна з причин – у Верховній Раді залишаються люди, які вбачають у його ухваленні певні загрози. Для виправлення ситуації потрібна правильна адвокація, оскільки наразі завдання – провести законопроєкт як мінімум через перше читання. 

На цьому під час заходу «Забезпечення рівності: дотримання верховенства права та недискримінації в Україні», організованому Gender Stream спільно з Радою Європи, наголосила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк. 

За її словами, кількість злочинів на ґрунті нетерпимості в Україні, на жаль, зростає. Поки Україна бореться із зовнішнім ворогом, на якого справедливо має бути скерована агресія суспільства, дедалі частіше ця агресія націлена на людей, які є «інакшими» від більшості за тими чи іншими ознаками. Все частіше жертвами стають, зокрема, ветерани та особи з інвалідністю.

«У Львові проти ветерана з інвалідністю виступили сусіди через бажання встановити пандус у будинку. А дитину в Києві цькували в школі через інвалідність. Така реальність з якою стикаються українці, поки парламент уже три роки не може ухвалити законопроєкт, який дав би цим людям реальний захист», – повідомила Шуляк.

Своєю чергою, законопроєкт №5488 направлений на захист українців від дискримінації та злочинів на ґрунті нетерпимості, охоплює такі ознаки: раса, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, стать, вік, інвалідність, етнічне та соціальне походження, громадянство, сімейний та майновий стан, сексуальна орієнтація, ґендерна ідентичність, місце проживання, мова або інші характеристики.

«Через активну адвокацію законопроєкту з боку організацій, які захищають права ЛГБТК-спільноти, в суспільстві нерідко складається хибне враження, що документ спрямований винятково на підтримку ЛГБТК+. Насправді ж законопроєкт має на меті захистити ширший перелік вразливих груп, серед яких люди з інвалідністю, ветерани, національні меншини, жінки та інші, хто стикається з дискримінацією та злочинами на ґрунті ненависті. І таких злочинів, на жаль, дуже і дуже багато – війна у цьому плані тільки підсилила негативний тренд», – зазначила Шуляк. 

Парламентарка нагадала, що законопроєкт було зареєстровано ще у 2021 році, але з того часу, попри те що він пройшов всі комітети ВР, документ не рухається. Однією з причин є те, що у парламенті залишаються люди, які вбачають у його ухваленні певні загрози – через неповне розуміння того, на що законопроєкт направлений. 

«Тож наше завдання зараз – забезпечити правильну адвокацію законопроєкту №5488 для того, щоб люди загалом і парламентарі, зокрема, розуміли суть документа – однаковий захист для всіх, незалежно від національності, кольору шкіри, мови, релігійних та політичних переконань, статі, віку тощо. Це допоможе боротися з насильством на ґрунті ненависті. Зокрема, з насильством у бік ветеранів, а також осіб з інвалідністю», – запевнила Олена Шуляк. 

Серед ключових пунктів законопроєкту вона виділила, зокрема:

Розширення переліку підстав для притягнення до відповідальності. Зокрема, кримінальна відповідальність поширюватиметься на «публічні заклики до насильства на ґрунті нетерпимості, а також інші умисні дії, спрямовані на розпалювання ворожнечі та ненависті

Надання права Уповноваженому Верховної Ради з прав людини складати протоколи про адміністративні правопорушення, а це означає, що люди, які зазнали дискримінаційних утисків, матимуть змогу звертатися не тільки до поліції, яка переобтяжена кримінальними провадженнями, але й до омбудсмана. Відповідно до звернення омбудсман зможе виписати винній стороні адміністративний штраф

Накладання штрафів за публічні заклики до насильства на ґрунті нетерпимості, а також інші умисні дії, спрямовані на розпалювання ворожнечі, – від 3400 до 5100 гривень, для посадовців і підприємців – від 5100 до 8500 гривень або максимальне покарання – до п’яти років позбавлення волі. Дії, вчинені групою людей або тяжкі наслідки передбачають від п’яти до восьми років позбавлення волі.

«Законопроєкт не надає пріоритету жодній категорії населення – він закріплює принцип рівності для всіх. Дискримінація людей з інвалідністю проявляється не лише через упереджене ставлення, а й у вигляді фізичних бар’єрів, які обмежують їхні можливості. Ухвалення цього закону сприятиме створенню більш інклюзивного середовища. Тому з урахуванням принципів відновлення України, серед яких є й інклюзивність, наше завдання – ухвалення законопроєкту №5488 цьогоріч хоча б у першому читанні», – підсумувала Олена Шуляк.