Загарбницька війна Росії проти України вимагає створення спеціального міжнародного трибуналу

Олена Хоменко, депутатка Верховної Ради від партії «Слуга Народу», для Atlantic Council.

Що ми зробили для того, щоб зупинити воєнні злочини Росії в Україні? Саме це запитання неминуче спадає на думку будь-кому, хто відвідує місця скоєння Росією звірств, наприклад, Бучу та Ірпінь неподалік від Києва.

Прагнення справедливості є фундаментальним проявом людського духу, але наразі міжнародній спільноті бракує інструментів для притягнення Росії до відповідальності. Це небезпечно. Якщо світ не покладе край цьому відчуттю безкарності, яке лежить в основі геноцидного вторгнення Росії, ми неминуче станемо свідками подальших російських злочинів проти людяності в Україні та її межами.

Протягом останніх шести місяців міжнародна підтримка виявилася життєво необхідною для спротиву, який чинить Україна. Постачання зброї допомогло українській армії зупинити вторгнення та змусити Росію відійти з багатьох районів країни, тоді як фінансова допомога втримала українську економіку від падіння. Тепер так само життєво необхідно, щоб міжнародна спільнота допомогла впевнитися у тому, що росіяни не уникнуть покарання за скоєні ними воєнні злочини в Україні та інші грубі порушення міжнародного права.

Як зазначає американський психолог Філіп Зімбардо у своєму дослідженні, знеособлення та безкарність значною мірою відповідають за масові злочини, які скоюють військові під час війни. Саме тому неминучість покарання має стати нашим керівним принципом, якщо ми хочемо попередити скоєння нових звірств росіянами в Україні та захистити базові права людини, які є основою міжнародної системи безпеки. 

Вторгнення Росії в Україну саме по собі є злочином, який суттєво порушує викладену в Статуті ООН заборону на використання сили проти територіальної цілісності націй. Ця злочинна поведінка не розпочалася 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення. Насправді російська агресія проти України розпочалася ще у лютому 2014 року із захоплення Криму, після чого мала місце поступова ескалація. Відсутність рішучої реакції на основне порушення Росією міжнародного правопорядку вісім років тому безпосередньо стало передумовою для конфлікту, який є наймасштабнішим в Європі із часів Другої світової війни.

Росія вже є об’єктом розслідування за скоєні воєнні злочини в Україні. Проте існуючі правові механізми, такі як Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, пропонують жахливо повільний шлях до правосуддя і мають обмежені здатності щодо притягнення Російської Федерації та окремих російських лідерів до відповідальності за їхні вчинки.

Саме тому так важливо створити спеціальний трибунал для притягнення Росії до відповідальності за скоєння злочину агресії проти України. Агресію визначають як «матір усіх злочинів» у міжнародному праві, оскільки вона закладає передумови для скоєння воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Спеціальний трибунал, який зосереджував би увагу на злочині агресії, забезпечив би можливості для притягнення великої кількості росіян до індивідуальної відповідальності.

Висунення обвинувачень російському керівництву у скоєнні злочину агресії дозволило б спеціальному трибуналу переслідувати підозрюваних незалежно від рангу та ефективно вирішити проблему імунітету найвищого державного і військового керівництва. Якщо ми хочемо забезпечити притягнення політичного керівництва Росії до відповідальності за звірства, скоєні в Україні, нам потрібно визнати їх винними у скоєнні злочину агресії. 

Ідею створення спеціального трибуналу для переслідування Росії за агресію проти України було вперше озвучено Міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою у березні 2022 року. Кулеба повторив свій заклик створити спеціальний трибунал 7 вересня після того, як російський диктатор Володимир Путін прокоментував війну. «Путін щойно публічно зізнався у скоєнні злочину агресії проти України: «Ми зробили це свідомо». Я знову закликаю всі держави: підтримайте створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Злочин є очевидним. Правосуддя має бути забезпеченим,» – затвітив Кулеба.

Кілька міжнародних організацій вже ухвалили резолюції на підтримку ідеї створення спеціального трибуналу. Наразі до цього списку входять Європейський Парламент, Парламентська асамблея Ради Європи, Парламентська асамблея НАТО, Парламентська асамблея ОБСЄ. Парламент Литви ухвалив резолюцію на підтримку спеціального трибуналу. Очікується, що інші національні парламенти також це зроблять найближчим часом. Забезпечення підтримки більшої кількості держав є пріоритетом номер один.

Спеціальний трибунал потенційно зміг би відреагувати на злочин агресії набагато оперативніше ніж існуючі механізми переслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Вже існує достатньо багато доказів для доведення того, що російське політичне керівництво винне у скоєнні злочину агресії з огляду на визначення акту агресії, ухваленого Генеральною асамблеєю ООН у 1974 році.

Майбутній спеціальний трибунал має мати у своїй підсудності всі події, скоєні із моменту вторгнення у лютому 2014 року та захоплення Криму, оскільки це стало початком російської агресії проти України. Трибунал мав би мандат щодо розслідування та переслідування як політичного, так і військового керівництва Російської Федерації.

Спеціальний трибунал був би спрямований на те, щоб доповнювати, а не чинити перешкоди або заміняти собою роботу МКС в Україні. МКС переважно зосереджує увагу на воєнних злочинах, злочинах проти людяності та геноциді, але, як показує досвід, на практиці буде складно та це займе багато часу, поки вище керівництво Росії буде визнано винним і притягнуто до індивідуальної відповідальності за конкретні звірства, скоєні в Україні, наприклад, масові вбивства у Бучі.

МКС також зіткнеться з іншими потенційними перешкодами стосовно підсудності щодо злочину агресії у контексті ситуації в Україні. Існуючі правила не дозволяють МКС реагувати на загарбницьку війну Путіна як на злочин, оскільки Росія не ратифікувала Римський статут і відповідні зміни до нього. Тим часом, Росія неминуче накладе вето на будь-які спроби передати це питання на розгляд Ради Безпеки ООН.

Природньо, що деякі партнери України можуть мати певні застереження щодо ідеї створення спеціального трибуналу. Особливо актуально це у випадку тих західних лідерів, які все ще мають ілюзорні переконання про можливість ведення конструктивного діалогу з Росією. Скептикам потрібно прийняти той факт, що рішення Росії розпочати геноцидне вторгнення 24 лютого поставило країну у безпосередню суперечність із існуючим міжнародним порядком та всім цивілізованим світом. Неможливо бути напіввагітною. Чим швидше міжнародна спільнота визнає цю жорстоку реальність, тим більш готовими ми будемо на неї реагувати. Найкращий спосіб, як це можна зробити, – це створити спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України.