З будівельних відходів, утворених внаслідок війни, хочуть виготовляти нові будматеріали. Крім тих, у складі яких є азбест: що з ним не так
- 356
Азбест у будівельних відходах, що утворились внаслідок війни, становить реальну небезпеку: наразі потрібно розробити механізм, як правильно його утилізувати. При цьому власників будинків, дах яких вкритий шиферними плитами з азбесту, міняти його не змушуватимуть.
Про це під час круглого столу «Подолання наслідків війни: визначення обсягів та управління відходами від руйнувань» розповіла голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
Парламентарка пояснила: якщо не взаємодіяти з азбестом, не торкатись його, шкода не така значна, але інша ситуація виникає, коли він руйнується. За її словами, це високонебезпечний матеріал, який при вдиханні може викликати онкозахворювання. І саме це зараз є проблемою, оскільки, маючи велику кількість руйнувань, в Україні одночасно є проблема з утилізацією азбесту. Його в крихкій формі потрібно пакувати в герметичні пакети та вивозити на майданчики утилізації будівельного сміття.
«Сам процес демонтажу будівель, де присутній азбест, також не є простим завданням, а робітники мають бути захищені так, ніби вони проводять роботи з вірусом Ебола – максимальний рівень захисту. Втім, і до війни в Україні не було крупних гравців на ринку утилізації», – зауважила Шуляк.
Вона також додала, що в ЄС процес заборони азбесту розпочався у 1983 році, а остаточно всі матеріали, які містять азбест, було заборонено у 2005 році. При цьому, 23 жовтня 2023 року Рада ЄС офіційно ухвалила Директиву про захист працівників від ризиків для здоров’я, пов’язаних з азбестом на роботі, встановивши дуже жорсткі рамки поводження з цим матеріалом в промисловому виробництві. В Україні заборонили азбест у 2022 році, коли ВРУ ухвалила законопроєкт № 4142 «Про систему громадського здоров’я».
«Нарешті ми позбулися радянського будівельного спадку і заборонили використання азбесту, виробів та матеріалів з його вмістом. Цей законопроєкт в Парламенті підтримали в умовах спротиву та медійної активності певних зацікавлених кіл, які намагались блокувати рішення з посилом «азбест не такий вже й поганий». Однак їм не вдалось. Це вже значний крок для нас, але тепер потрібно розібратися з тим азбестом, що є. Як мінімум – з будівельними відходами, які його містять», – наголосила Олена Шуляк.
В Україні, за її словами, азбест міститься в багатьох будівельних матеріалах, які раніше дуже активно використовувалися у будівництві. Найбільш відомий – це шифер, яким й досі покрито дуже багато будинків. Приблизно на дахах будинків встановлено 1 млрд квадратних метрів шиферу – це близько 60% усього покрівельного фонду країни. Також азбест широко використовується в різного роду утеплювачах і трубах. Тому поступово Україна рухатиметься у напрямку його заміни на сучасні будматеріали, які збережуть здоров’я й будівельників, і мешканців новобудов.
«Ми не будемо використовувати ті будівельні матеріали, які заборонені в ЄС, зокрема, азбест. Важливо, аби матеріали після руйнувань з азбесту не були захоронені в землі, щоб наші ґрунти не були знищені», – підкреслила народна депутатка.
Вона також спростувала твердження, що власників будинків, дах яких зроблено з шиферу, зобов‘яжуть його міняти – заборона азбестовмісних матеріалів стосується лише нової продукції та не впливає на шифер, який був вироблений раніше.
Нагадаємо, Україна сьогодні знаходиться в процесі імплементації 305 європейського регламенту, що стосується вимог до якості та безпеки будівельних матеріалів. Ця норма мала набрати чинності вже цього року, але через війну її перенесли на 2025 рік.