Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Юрій Арістов: хто і скільки отримає завдяки змінам до Бюджету-2021

Юрій Арістов: хто і скільки отримає завдяки змінам до Бюджету-2021

Верховна Рада ухвалила зміни до Закону про бюджет України на 2021 рік. Законопроєкт №6052 від початку роботи над ним був про соціальні потреби. Про людей і для людей. За кожною цифрою – допомога малозабезпеченим, виконання обіцянок, даних державою, створення робочих місць, зарплати, житло для тих, хто чекає на нього роками. Хто саме отримає додаткові гроші, розповідає народний депутат від фракції «Слуга Народу», голова Комітету з питань бюджету Юрій Арістов.

Під час розгляду проєкту закону №6052 у другому читанні опозиція намагалась декілька годин розхитувати ситуацію, наполягаючи на внесенні своїх поправок. Звісно, коли мова йде про надлишкові 39 млрд грн, людині, котра не дивиться на ситуацію в масштабах держави, здається, що можна взяти і спрямувати майже всі ці кошти на вирішення однієї-двох проблем. Наприклад, підвищити тільки пенсії чи тільки зарплати вчителям. Спрямувати всі кошти на боротьбу з COVID-19 чи закупити на них військову техніку.

І в кожного  народного депутата є власне бачення, куди ці кошти найдоречніше спрямувати. У кожного за плечима – виборці зі своїми потребами. Зазначу, що всі поправки, які надійшли до Комітету з питань бюджету, були ретельно опрацьовані за участю Мінфіну та Рахункової палати, і рекомендація по них – відхилити або врахувати – була обгрунтована.

Звісно, колеги з парламенту, які не є членами комітету, можуть дозволити собі популістські пропозиції та виступи. А якими видаються цифри для мене як співавтора проєкту закону про зміни до Держбюджету-2021?

У нас є перевиконання на 39,41 млрд. Задовольнити всі заявки на додаткове фінансування неможливо. Завжди будуть ті, хто не отримав коштів взагалі або в бажаному обсязі. Ми закриваємо ті питання, які є найгострішими та терміновими.

Пам’ятаєте матрицю Ейзенхауера, де є завдання важливі і термінові, важливі і нетермінові, неважливі термінові, неважливі і нетермінові? Так-от, в даному випадку йшлося про найважливіше і найтерміновіше.

По-перше, це субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Ми обіцяли людям, що субсидії будуть, і що грошей вистачить усім, хто потребує допомоги держави. 12 млрд грн будуть спрямовані на субсидії.

Ще один пункт, що викликав багато досить жовчних запитань. Мовляв, йдеться про невелику суму, навіщо про неї зараз згадувати? А в мене зустрічне запитання: а коли? Виділити 4 млн на завершення виплат грошових компенсацій за житло учасникам Революції Гідности – було і є нашою принциповою позицією. Уявіть: люди роками чекають на цю «незначну суму» і не можуть її отримати. Час виплатити людям гроші і закрити це питання. І я радий, що ми зберегли цю статтю у законопроєкті.

282 млн грн на грошові компенсації за житло для переміщених осіб, які воювали в зоні АТО. Я нещодавно почав активніше дописувати та читати відгуки на своїй сторінці у Facebook. І  побачив безліч їхніх дописів. Ці люди отримали величезну надію, коли Президент взяв під свою опіку їхню долю, пообіцявши найближчим часом закрити чергу на житло. Держава повинна бути відповідальною, особливо перед тими, хто її захищає ціною свого здоров’я і життя.

Можна сказати, що саме ці дописи підштовхнули нас до створення проєкту закону №6052. Ми розуміли, що звичним шляхом – через проєкт закону від уряду – буде набагато довше, і люди  отримають кошти лише у грудні. Та й то якщо пощастить. Ми з колегами-співавторами задоволені тим, що пришвидшили процес. Люди повинні отримати житло. Вони не мають втрачати надію на справедливість.

2 млрд для НЗСУ – це закриття дефіциту, що утворився, тому що кошти забиралися на закупівлю вакцин. Забирали 6,5 млрд, повернули перший раз близько 3 млрд, зараз компенсуємо ще 2 млрд. Дефіцит ще збережеться, тож будемо вирішувати це питання. Якщо пандемія посилиться, виділимо нові кошти.

Що стосується покриття дефіциту по зарплатах ВСУ. Існує постанова про преміювання наших хлопців-військових за так званий режим тиші. Ці премії Міноборони виплатило з внутрішніх ресурсів. Але їх необхідно компенсувати. Тобто це – теж вже витрачені кошти, які потрібно віддати.

Зарплати працівникам вугільної галузі – 1 млрд. Це системна проблема, з якою ми стикаємось щороку – нестача коштів на зарплати нашим шановним шахтарям. Можна критикувати проєкт закону про бюджет, вимагати ретельнішого планування, але, на жаль, доти, поки не буде завершена реформа щодо закриття або реформування вугільних шахт, щороку буде одне і те ж: брак фінансування.

Щодо 15 млрд на будівництво. Цей пункт критикують найбільше, і на ці кошти, мабуть, найбільше було зазіхань з боку подавачів поправок до документу. Але я щоразу повторюю: держава повинна не тільки споживати, а й будувати. Ми витрачаємо гроші на зарплати, соцвиплати, але стратегічно важливо виділяти гроші на розвиток. Це в перспективі – робочі місця, податки тощо. Коректно говорити про пропорції коштів на розвиток і споживання. Коли ви витрачаєте на розвиток 15 млрд, як у нашому законопроєкті, а на споживання – 23 млрд, це абсолютно нормальний баланс для держави.

І так можна розписати кожний напрям, на який були виділені кошти.

Після внесення поправок кардинальних змін не відбулось. Усього було подано 667 пропозицій, ухвалено – 17.

Чому так мало враховано? Тому що ми стикнулись із таким явищем, як «поправочний спам». І в цьому визначенні немає зневаги до ініціатив народних депутатів. Вживаючи цей термін, ми говоримо про безліч пропозицій, що не були достатньо глибоко опрацьовані. До прикладу, багато пропозицій безпосередньо не стосувались предмету правового регулювання законопроєкту. Більшість відхилених – не містили джерел покриття, і їхнє ухвалення призвело б до розбалансування бюджетних показників тощо.

Тож ті декілька годин, коли на засіданні Верховної Ради опозиція намагалась звинуватити Комітет з питань бюджету у зневазі до потреб суспільства, була здебільшого часом популізму. Комітет з питань бюджету – це 34 депутати з різних фракцій, що представляють різні регіони України. Ми тісно співпрацюємо з Мінфіном, який тримає в полі зору всі «прогалини» у фінансуванні, і з Рахунковою палатою. Ми спираємось на їхню експертизу.  І цей законопроєкт був глибоко опрацьованим документом із балансом інтересів усіх відомств та потреб суспільства.

Звісно, це зрозуміло, якщо дивитись на картину цілісно, відкинувши емоції і вибудовуючи не лише сьогодення, а й закладаючи фундамент майбутнього. У сьогоднішніх умовах це непросто, але ми маємо робити, і робимо. Дякую всім, хто долучився до опрацювання даного важливого законопроєкту і голосував за його ухвалення.

Комітет з питань бюджету й надалі працюватиме у надактивному режимі. Попереду в нас – законопроєкт про Державний бюджет-2022, і ми маємо намір ухвалити його вчасно.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy