Юрій Арістов: Як держава допомагає ФОПам, найманим працівникам та тимчасово безробітним

Кав’ярні, магазини, перукарні – малий бізнес найбільше постраждав від пандемії COVID-19. Як саме держава допомагатиме приватним підприємцям та їхнім сім’ям? Та звідки візьмуться гроші на таку допомогу? Про це розповів голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Юрій Арістов.

Звідки держава братиме гроші на допомогу?

Ми створили в складі бюджету фонд боротьби з COVID-19, або простою мовою – Стабфонд. Його кошти – 64,7 млрд грн – будуть спрямовані на першочергові заходи: доплати медикам, закупівлю медичного обладнання, а також на підтримку бізнесу і громадян, які через кризу стали вимушено безробітними. Окрім того, у змінах до Держбюджету, які Верховна Рада схвалила 13 квітня, передбачені видатки розвитку, витрати на дорожнє будівництво та допомога малому бізнесу – адже без працюючої економіки ефективна робота медицини та додаткові соціальні виплати просто неможливі.

Як допомагатимуть ФОПам? 

На думку уряду, однією з категорій громадян, по яких найсильніше вдарили карантинні заходи, стали фізичні особи-підприємці. Сотні тисяч людей, які працювали переважно у сфері надання послуг, повністю або частково залишилися без роботи і перебувають у важкій матеріальній скруті. Найбільше серед них страждають ФОПи 1-ї та 2-ї груп, які не мають найманого персоналу. Вони сьогодні сидять удома. Як їм годувати сім’ї і доглядати дітей?

Саме тому держава надала їм додаткову допомогу на дітей. Під час карантину на кожну дитину в сім’ї ФОПа виплачуватимуть 1779 грн на дитину до 6 років та 2218 грн на дитину від 6 до 10 років включно. 7 травня Бюджетний комітет погодив виділення зі Стабфонду понад 1,6 млрд грн для проведення у травні-червні 2020 року цих виплат. За нашими розрахунками, гроші отримають майже 300 тисяч сімей.

Як можна отримати допомогу на дітей?

Є декілька шляхів. Існує електронний сервіс на сайті Мінсоцполітики, через який можна подати заяву і документи для призначення допомоги. Можна подати документи особисто через скриньку для кореспонденції в органах соцзахисту населення за місцем проживання або ж надіслати до цих органів поштою. Зрештою, є можливість оформити заявку та отримати послугу за допомогою порталу «Дія» (розділ «Пенсії, пільги та допомога»).

Як держава планує допомогти людям, які стали вимушено безробітними?

Під час карантину кількість одержувачів допомоги з безробіття різко збільшилася і продовжує зростати. Коштів на допомогу безробітним в бюджеті було вочевидь недостатньо, він просто не був розрахований на таке навантаження. Тому 30 квітня Бюджетний комітет погодив виділення зі Стабфонду 6 млрд грн для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Ці кошти спрямуються суб’єктам малого та середнього підприємництва на період карантину для покриття витрат на зарплату працівникам, яким було скорочено робочий час. Для цього роботодавець має звернутись до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника ЄСВ. Процедуру отримання спрощено, для цього потрібні лише заява в довільній формі, копія наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) виробництва та переліком карантинних заходів, відомості про працівників, які мають право на допомогу з часткового безробіття, та довідка про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати і сплати ЄСВ.

Чи отримають допомогу ті, хто повністю втратив роботу?

Так, звичайно. Виділені зі Стабфонду кошти дозволять збільшити мінімальний розмір допомоги з безробіття з 650 грн до 1000 щомісяця, а максимальний розмір такої допомоги сягатиме 4723 грн. Важливо, що люди отримуватимуть гроші не відтерміновано, а відразу з моменту реєстрації. При цьому саму процедуру отримання статусу безробітного максимально спрощено, і це можна буде зробити онлайн. Загалом таке рішення Комітету дозволить надати допомогу з безробіття понад 600 тисячам громадян.

Що саме вже зробила держава, щоб захистити інтереси бізнесу в період карантину?

Затверджено цілий комплекс заходів, спрямованих на підтримку бізнесу.

По-перше, запроваджено мораторій на перевірки.

Держава обмежила проведення певних видів перевірок. З 18 березня по 31 травня не проводитимуть документальні та фактичні перевірки, крім тих, які стосуються бюджетного відшкодування ПДВ. Також не перевірятимуть, чи правильно бізнес сплачує єдиний внесок. Але якщо ваша компанія є суб’єктом господарювання з високим ступенем ризику, мораторій на проведення перевірок все ж таки не діятиме.

По-друге, це податкові канікули.

Якщо ви порушили податкове законодавство в період з 1 березня по 31 травня, штрафи на вас не накладатимуться. Йдеться про несвоєчасну чи неповну сплату ЄСВ, несвоєчасне подання відповідної звітності, нереєстрацію або несвоєчасну реєстрацію податкових накладних із ПДВ. Платникам податків не нараховується пеня. А нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Окрім того, з 1 по 31 березня поточного року не нараховувалась та не сплачувалась плата за землю – земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, а також податок на об’єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

По-третє, звільнення окремих категорій підприємців від сплати ЄСВ.

Верховна Рада звільнила ФОПів пенсійного віку від сплати ЄСВ. Йдеться про пенсіонерів, які ведуть незалежну професійну діяльність. Також звільняються від ЄСВ і підприємці, які працюють у сфері науки, літератури, культури, медицини. Це ті види діяльності, де немає зловживань і де не заробиш мільйонних статків.

По-четверте, відбулися зміни в соцстрахуванні працівників.

Багато людей через коронавірус стали тимчасово непрацездатними. Але якщо той чи інший працівник застрахований, він може отримати компенсацію втраченої зарплати. Йдеться про випадки, коли працівник потрапив до лікарні або змушений піти на самоізоляцію через коронавірус. Така допомога виплачується Фондом соціального страхування України застрахованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до одужання людини.

По-п’яте, орендні платежі

Якщо ви орендуєте приміщення та здійснюєте діяльність, що була обмежена чи заборонена через карантин, маєте право домагатися скасування, відстрочення чи перенесення сплати оренди. Для цього потрібно посилатись на відповідне положення Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020, яким було обмежено чи заборонено здійснення вашої господарської діяльності на час карантину. Аби скористатися можливістю, наданою законом, слід негайно письмово повідомити орендодавцю про намір скористатися звільненням від орендної плати та внести необхідні зміни до договору оренди.

По-шосте, відтермінування РРО

До 1 серпня 2020 року дозволено не застосовувати РРО платниками єдиного податку ІІ-ІV груп. Але йдеться лише про ФОПів, в яких обсяг доходу протягом календарного року не перевищує ліміт у 1 млн грн.

Які зміни відбудуться в кредитній сфері. Чи буде полегшено підприємцям доступ до кредитних ресурсів?

Жодних штрафів за прострочені кредити до 31 травня! Відтепер банкам не можна нараховувати пеню, штрафи чи підвищувати відсотки за кредитами на споживчі потреби.

Крім того, держава запустила декілька кредитних програм.

Програма «Доступні кредити 5-7-9%» – це кредитування малого та мікробізнесу під 0%, а також кредитні канікули на 9 місяців. Нові умови для бізнесу дозволять підтримати підприємців, зберегти робочі місця та зарплати українцям. На таку фінансову підтримку може розраховувати бізнес із річним доходом до 100 млн грн.

Також збільшено максимальну суму кредиту – до 3 млн грн і розширено цілі, на які можуть надаватися кредити за програмою: виробництво лікарських засобів, медичних виробів або медичного обладнання, а також для покриття постійних витрат. Звернутися за фінансовою підтримкою можна протягом дії карантину та протягом 90 днів після нього.

Також можемо говорити про програму «Нові гроші». Підприємцям видаватимуться кредити під 5% річних, щоби вони могли зберегти зарплати своїм працівникам. Представники великого та середнього бізнесу, які мають виробничі підприємства замкнутого циклу і які зараз постраждали від кризи, можуть звернутися до центрів зайнятості – держава допоможе частково оплатити зарплати працівників.