Юлія Овчинникова про Смарагдову мережу для захисту довкілля

Охорона природи в Україні може будуватися на європейському рівні.Для цього лише потрібно ухвалити законопроєкт №4461 «Про території Смарагдової мережі». Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС закон мали ухвалити ще 2 роки тому.

Але поки рідкісні для всієї Європи види та оселища перебувають під загрозою знищення. Представництво ЄС в Україні, Національна Академія Наук, члени Європарламенту та широка небайдужа громадськість закликають українських депутатів усвідомити свою відповідальність та перейти від слів до діла.

Боржавська історія

У попередні роки плани побудувати вітрові електростанції на Боржавському хребті на Закарпатті викликали міжнародний скандал. 

Окраса українських Карпат полонина Боржава належить до територій Смарагдової мережі (Emerald Network) та перебуває під охороною Бернської конвенції. Тому в грудні минулого року на щорічному засіданні Постійного комітету Бернської конвенції справа Боржави отримала спеціальний розгляд. У результаті Конвенція запланувала відправити своїх експертів в Україну, аби ті встановили на місці, чи може бути завдано шкоду природоохоронній території.

Цей випадок вже негативно позначився на іміджі України. У 1996 році наша країна ратифікувала Бернську конвенцію, зробивши її частиною національного законодавства. Тому всі ми несемо відповідальність за збереження 377 особливо цінних територій Смарагдової мережі. Навіть більше, збереження цих територій −  вимога Угоди про Асоціацію з ЄС.  

Наразі маємо парадоксальну ситуацію: території Смарагдової мережі є, а юридичного статусу в них немає. Держава відповідальна за збереження цих територій, але механізму поводження з ними не створила. Це означає, що історія Боржави може повторитися з іншими, не менш цінними об’єктами.

Законопроєкт № 4461: міфи та реальність

У законопроєкті чітко передбачено перелік видів флори, фауни та оселищ, які підлягають охороні. Це близько 8 млн га території, 107 видів птахів, 122 види інших тварин та 116 типів природних оселищ, як-то скелі, солоні озера, різновиди боліт, степів, крейдяні гори та сучасні вулканічні утворення. Смарагдова мережа покликана захистити такі види тварин, як бурий ведмідь, рись, вовк, річкова видра, чорноморський дельфін афаліна.

Функціонування мережі Natura 2000 (аналогічна Смарагдовій мережа, що займає 18% території ЄС) аж ніяк не заважає бізнесу. Вона є гордістю та природною цінністю держав Європи. До цієї мережі входять і поля, і ліси, і пасовища, і сама мережа не створює жодних проблем для господарської діяльності, яка не шкодить довкіллю. 

Смарагдова мережа теж не забороняє господарську діяльність на території її об’єктів. На відміну від ділянок природно-заповідного фонду, на територіях Смарагдової мережі під охороною перебуває не територія, а конкретні біологічні види та оселища – чи то степ, чи то вовк. Приміром, якщо вказана територія створена для збереження рідкісних видів рослин, то будинок чи підприємство в конкретних місцях, де вони не шкодять таким рослинам, можуть збудувати.

Такий підхід дозволяє вести конструктивний діалог з бізнесом. Наприклад, коли планували будівництво вітряків у межах території Смарагдової мережі у Львівській області, їх просто змістили на 200 метрів, тим самим реалізувавши проєкт і зберігши природні цінності цієї території.

Ще одне побоювання – «проходження процедури оцінки впливу на територію Смарагдової мережі буде необхідним для всіх видів діяльності».

Зміст «смарагдового» статусу територій полягає в тому, що коли хтось планує тут нову господарську діяльність, то має пройти спеціальну оцінку, чи не шкодитиме вона видам та оселищам, які перебувають під захистом на цій ділянці. Утім, не вся діяльність, що планується на території Смарагдової мережі, буде проходити процедуру оцінки впливу на її територію. Законопроєктом передбачено, що саме уповноважений центральний орган ухвалює рішення про необхідність проведення такої оцінки за результатами  пропозицій громадськості (виходячи з характеру, масштабу та місця провадження планованої діяльності).

Іншим міфом є твердження про те, щозаконопроєкт не містить жодних винятків, коли є  негативний вплив на Смарагдову мережу, а діяльність якогось підприємства погодили. Насправді, положення Директиви 92/43/ЄЕС передбачають можливість ведення планованої діяльності (за умови компенсаційних заходів), незважаючи на негативні результати оцінки впливу на Смарагдову мережу (стосується випадків, коли проєкт становить суспільний інтерес). Тобто якщо втрачену природну цінність компенсують, тоді працювати можна.

Європейський підхід  

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина підтримала законопроєкт №4461, зазначивши, що за умов стрімкої зміни клімату та зменшення біорізноманіття він набуває особливої актуальності. Його втілення також сприятиме виконанню Цілей сталого розвитку ООН, підтриманих Президентом України, та цілей, поставлених Стратегією біорізноманіття ЄС до 2030 року.

Законопроєкт відповідає праву ЄС та євроінтеграційним амбіціям України. Він наблизить Україну до європейського законодавства у сфері охорони довкілля та імплементує дві директиви, передбачені Угодою про Асоціацію з ЄС (Оселищну і Пташину), і чотири директиви, які вже ратифіковані Україною.

Цим законопроєктом ми не запроваджуємо щось зовсім нове для України, а скоріше, легалізуємо те, що вже є сьогодні, проте досі не має належного юридичного статусу. 

У результаті у виграші буде і природа України, завдяки збереженню біорізноманіття, і економіка. Адже зрозуміла й прозора процедура ведення господарської діяльності в межах Смарагдової мережі необхідна тим підприємствами, які експортують свою продукцію до ЄС чи отримують міжнародні інвестиції, і тому зобов’язані дотримуватись найкращих екологічних стандартів.

До речі, у майбутньому, коли Україна стане членом Євросоюзу, користувачі земельних ділянок в межах Смарагдової мережі отримають доступ до фінансування ЄС, що використовується для збереження територій, які входять до мережі NATURA 2000.

На підтримку законопроєкту «Про території Смарагдової мережі» виступили 200 українських науковців, зокрема  Національна Академія Наук України. Також законопроєкт підтримують Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Держводагентство України, Держекоінспекція України. Навіть представники Європейського парламенту – Віола фон Крамон, Міхаель Галлер та Андріус Кубілюс звернулися до голови Верховної Ради Дмитра Разумкова із закликом докласти зусиль в межах його повноважень, аби депутати проголосували за законопроєкт «Про території Смарагдової мережі». Сподіваємося, усі вони, як і голос самих українців, будуть почуті.