Юлія Гришина про створення Президентського університету
Міждисциплінарні програми, інноваційний науково-технологічний парк, унікальна дослідницька медична клініка та надсучасні лабораторії – яким стане Президентський університет, розповіла народна депутатка від фракції «Слуга Народу», голова підкомітету з питань вищої освіти Юлія Гришина.
Розробка законопроєкта «Про Президентський університет» фактично завершена, у парламенті його розглянуть у першій половині 2022 року.
Мета заснування Президентського університету – забезпечити взаємодію науковців та освітян, надати конкурентні переваги для розвитку потенціалу української молоді та сформувати системний підхід у поширенні створених в Україні технологій.
Це допоможе трансформувати вищу освіту в Україні та у перспективі дасть можливість повертати до країни вчених та винахідників. Також це створить конкурентні умови для розвитку цілих галузей і для зростання добробуту науковців та освітян.
Такий інноваційний заклад проблематично буде розгорнути на базі старих корпусів університетів, які вже існують. Це має бути єдиний комплекс із практичних лабораторій, науково-технологічного парку, навчальних корпусів та кампусів, зведених за найновішими світовими стандартами.
Президентський університет стане взірцем нової освітньої екосистеми, яка відповідатиме новим реаліям та запитам. Саме тому його будуватимуть з нуля.
На його базі науковці та найкращі студенти з усієї країни зможуть проводити свої дослідження. Вже зараз створюють спільні програми з українськими та провідними закордонними інститутами та університетами.
Технічні завдання на створення лабораторій Президентського університету та їхнього наповнення розробляють співробітники Національної академії наук України з врахуванням новітніх світових стандартів. Над проєктом працює група передових фахівців, яких окремо залучили з профільних інститутів НАНУ і з кращих навчальних закладів. Параметри лабораторій проходитимуть додаткову експертизу в провідних дослідних центрах країн-партнерів.
Зараз триває підготовка до підписання меморандумів про взаємодію з академічним середовищем в Україні і закордоном та розробляються умови залучення до університету найкращих українських та закордонних фахівців. Також до викладання планується долучити спеціалістів із неакадемічної сфери – бізнесу, державного та корпоративного управління.
Навесні 2023 року оголосять конкурс на посади науково-педагогічних співробітників, а з жовтня 2023 року почнеться навчальний рік. Перший студентський набір складатиме до 120 осіб, а вже за рік-два абітурієнтів побільшає до кількох тисяч.
Для навчання в університеті відбиратимуть найкращих випускників шкіл України, які отримали найвищий бал ЗНО, переможців обласних та всеукраїнських олімпіад, всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів МАН, лауреатів та переможців всеукраїнських та міжнародних конкурсів талановитої молоді. Відбирати претендентів на навчання будуть кращі педагоги та науковці України.
Основні напрямки навчання в університеті: IT, біотехнології, науки про здоров’я, нанотехнології, енергетичні та аерокосмічні технології, глобалізація й міжнародні комунікації.
Навчатимуться у Президентському університеті за дуальною формою освіти – 30% теорії та 70% практики. Практичні заняття будуть різноманітними – це завдання і дослідження у лабораторіях, діяльність на виробничих майданчиках підприємств.
Одна з головних цілей – забезпечити Україну вітчизняними професіоналами за найбільш дефіцитними та затребуваними спеціальностями. І зробити так, щоб ці фахівці були здатні впровадити свої науково-технічні розробки та підприємницькі ініціативи на практиці – у реальному секторі економіки та у науково-освітній сфері.
Також на базі Президентського університету створюється новітня дослідницька медична клініка. Вона розробляється спільно із клінічною лікарнею «Феофанія».
Заплановано і створення науково-технологічного парку, де розміщуватимуться компанії, сформовані науковцями та студентами разом із бізнес-спільнотою. Для цього розробляється Концепція про науково-технологічний парк.
Фінансувати цей масштабний проєкт планують і за рахунок державного бюджету, і залучаючи інвестиційні кошти та донорську фінансову допомогу.