Юлія Гришина про реформування вищої юридичної освіти

Знаєте, скільки вишів готують юристів в Україні? 173 заклади та їхні філії! Вибір широкий: академії готельного господарства і туризму, аграрні, економічні, льотні, педагогічні, технічні, транспортні. Хочеться поставити запитання: а чи дійсно всі ці виші випускають професійних правників?

Відповідь дає Єдине фахове вступне випробування для вступу до магістратури. Як ви вже здогадалися, найкращі результати демонструють випускники класичних університетів та спеціалізованих юридичних закладів вищої освіти. Серед інших типів закладів є приємні винятки, але в цілому їхні випускники найчастіше «пасуть задніх».

Скажу більше: ми навіть точно не знаємо, що ж таке, власне, «вища юридична освіта». Хоча цей термін широко використовується в законодавстві та навіть в Конституції України, його зміст залишається невизначеним і в різних законах трактується по-різному.

Проблема потребує вирішення – і ми займаємося цим. Вже розроблений проєкт Концепції розвитку юридичної освіти. Вона передбачає істотне підвищення якості такої освіти, приведення її у відповідність до вимог сучасного ринку праці. Документ викликає дискусії серед фахівців, і це нормально. Майже ніхто не заперечує зазначені у Концепції проблеми, а от думки стосовно шляхів їхнього вирішення суттєво різняться.

Про це свідчать слухання, які ми провели в Комітеті ВР з питань освіти, науки та інновацій. У них взяли участь понад 130 осіб: перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, народні депутати, урядовці, члени Національного агентства забезпечення якості вищої освіти, Національної академії правових наук України та Вищої ради правосуддя, представники закладів вищої освіти та громадських організацій.

Основні дискусії виникли з наступних питань.

Концепція передбачає зовнішній контроль якості юридичної освіти. Для цього запроваджується Єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ) для випускників магістратури з права. Багато закладів юридичної освіти обґрунтовано побоюються, що далеко не всі їхні випускники зможуть скласти такий іспит. На мою думку, ЄДКІ дасть подібним вишам стимул покращити рівень підготовки студентів або чесно відмовитися від юридичного напрямку.

Є і думка, що іспит призведе до надмірної уніфікації змісту освітніх програм, тобто  університети будуть підлаштовуватись «під ЄДКІ». Я вважаю, що це абсолютно не так. Варіативна складова в освітніх програмах, звичайно, залишиться.

Вважаю, консенсус варто шукати не у відмові від ЄДКІ, а в його змісті. Зокрема, варто використовувати різноманітніші форми завдань, у тому числі завдання відкритого типу та кейси, що можуть бути згруповані у вибіркові блоки відповідно до основних спеціалізацій. Доцільно проводити ЄДКІ не під час підсумкової атестації, а всередині навчання за магістерськими програмами – за аналогією з іспитом КРОК-1 для медичних спеціальностей.

Ще одне дискусійне питання – скасування бакалаврату, тобто підготовка правників виключно за програмами магістерського рівня протягом 5 років. Особисто я підтримую таку ідею, адже на ринку праці практично відсутні робочі місця для правників-бакалаврів і молодших бакалаврів.

Ще один камінь спотикання – заочна форма навчання. Думаю, що її необхідно залишити – але точно змінити структуру навчального процесу. Також треба розвивати дистанційну форму навчання, яка давно практикується в розвинених країнах. А гарантією якості таких форм освіти стане вже згаданий ЄДКІ.

Слухання довели, що попереду в нас багато роботи. Але я впевнена, що врешті-решт ми прийдемо до такої системи освіти, коли правові школи випускатимуть на ринок праці фахових юристів, а не просто людей з дипломами.