Народний депутат від «Слуги Народу», заступник голови партії з міжнародних питань – міжнародний секретар партії, перший заступник голови Комітету ВР з питань інтеграції України до ЄС Вадим Галайчук розповів, що саме змінюється і чому це важливо для переговорів про вступ до Європейського Союзу.
10 листопада Верховна Рада підтримала в першому читанні два законопроєкти, необхідні для наближення українського законодавства до європейських стандартів: №14327-д — 249 голосами, №15503 — 258.
SEPA — це європейський простір, у якому перекази в євро між банками різних країн здійснюються за спільними правилами. Для українців і бізнесу це означатиме простіші, швидші та зручніші платежі з країнами Європи. Для приєднання до системи Україна має адаптувати правила фінансового моніторингу, доступу до інформації про банківські рахунки та захисту викривачів. Зокрема, передбачено механізм, який дозволить компетентним органам встановлювати, у яких банках конкретна особа має рахунки. Це не означає доступу до всіх її транзакцій чи залишків коштів. Ці законодавчі зміни важливі для виконання євроінтеграційних зобов’язань України, зокрема в межах переговорних кластерів «Внутрішній ринок» та «Основи процесу вступу до ЄС». Ухвалення законопроєктів ще не означає автоматичного приєднання до SEPA, але створює необхідні правові передумови для інтеграції України в європейський фінансовий простір.
9 листопада Верховна Рада 248 голосами підтримала за основу законопроєкт №11486, який наближає українське законодавство до Нітратної директиви ЄС.
Документ передбачає правила використання та зберігання добрив, контроль за відходами тваринництва і моніторинг якості води. Його мета — запобігти забрудненню ґрунтових і поверхневих вод сполуками азоту. Це частина євроінтеграційних зобов’язань України у сфері захисту довкілля.
9 листопада Верховна Рада 245 голосами підтримала за основу законопроєкт №15058-д, який охоплює безпечність харчових продуктів, ветеринарну та фітосанітарну політику, здоров’я тварин, корми й ГМО.
Для українців це насамперед безпечність продуктів, для аграрного бізнесу — можливість працювати за правилами ЄС і виходити на європейський ринок. Водночас документ потребує доопрацювання: Комітет з питань інтеграції України до ЄС виявив окремі розбіжності з європейським законодавством. Тож робота над узгодженням норм триватиме. Законопроєкт належить до Глави 12 Кластера 5 переговорного процесу з ЄС.
11 листопада Верховна Рада 265 голосами ухвалила в цілому законопроєкт №15437 щодо державної допомоги суб’єктам господарювання.
Документ відновлює повноцінніший контроль за тим, як держава підтримує підприємства, щоб така допомога не створювала необґрунтованих переваг окремим компаніям і не порушувала конкуренцію. Це важливо для прозорого використання державних коштів, особливо під час відбудови, а також для виконання євроінтеграційних зобов’язань України в межах Глави 8 «Конкурентна політика» Кластера 2 «Внутрішній ринок». Реформа також передбачена Планом України в межах програми Ukraine Facility.
11 листопада Верховна Рада ухвалила в цілому два законопроєкти.
Закон №16037-д, підтриманий 273 голосами, спрощує адміністрування ПДВ: передбачає автоматизацію заповнення звітності, зміни процедур бюджетного відшкодування та спрощення для платників податків. Мета — зробити податкову систему більш цифровою та передбачуваною. Ще 268 депутатів підтримали законопроєкт №15555 щодо розкриття банківської таємниці Національним банком. Він удосконалює обмін конфіденційною фінансовою інформацією між НБУ та іноземними регуляторами, зберігаючи її захист і посилюючи можливості банківського нагляду. Обидва рішення спрямовані на вдосконалення фінансової системи України та її наближення до європейських практик.
11 листопада Верховна Рада 291 голосом ухвалила законопроєкт №15024, який спрощує процедури банкрутства для мікро- та малого підприємництва.
Мета — зробити врегулювання боргів швидшим і доступнішим, дати невеликим підприємствам можливість відновити діяльність, а не припиняти її через тривалі й дорогі процедури. Документ наближає українське законодавство до Директиви ЄС 2019/1023 та належить до Глави 6 «Корпоративне право» Кластера 2 «Внутрішній ринок».
10 листопада Верховна Рада 247 голосами ухвалила законопроєкт №15056, необхідний для виконання Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб.
Йдеться про хабарі іноземним посадовцям заради отримання контрактів, дозволів чи інших комерційних переваг. Закон уточнює визначення таких посадових осіб, відповідальність компаній та їхніх правонаступників, а також антикорупційні вимоги до бізнесу. Це важливо для виконання зобов’язань України перед ОЕСР та євроінтеграційних вимог у межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС».
11 листопада Верховна Рада 258 голосами підтримала за основу законопроєкт №16125 щодо корпоративного управління.
Документ передбачає чіткіший розподіл повноважень між державою як власником, наглядовими радами та виконавчими органами, а також удосконалення формування й оцінювання роботи наглядових рад. Мета — відійти від ручного управління державними компаніями, посилити їхню незалежність, прозорість і підзвітність відповідно до стандартів ОЕСР та європейських практик.
Верховна Рада підтримала в першому читанні два законопроєкти, що належать до Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС».
Законопроєкт №16043, підтриманий 250 голосами, передбачає вдосконалення процедур розгляду Вищим антикорупційним судом справ про необґрунтовані активи та окремих санкційних справ. Ще 236 депутатів підтримали законопроєкт №16144 щодо органів прокуратури. Він спрямований на посилення незалежності прокурорського самоврядування та вдосконалення дисциплінарних процедур. Обидві реформи пов’язані з виконанням Дорожньої карти з питань верховенства права та мають забезпечити ефективніше правосуддя, інституційну незалежність і прозорість процедур.
12 листопада Верховна Рада 245 голосами підтримала за основу законопроєкт №15505, який визначає Адміністрацію Державної прикордонної служби України національним контактним пунктом для взаємодії з Frontex.
Це дозволить налагодити постійний обмін інформацією та координацію співпраці українських органів із європейською агенцією. Законопроєкт належить до Глави 24 «Юстиція, свобода та безпека» Кластера 1. Водночас до другого читання документ потребує доопрацювання щодо повноважень контактного пункту та їх відповідності нормам ЄС.
Рішення, ухвалені 9–12 листопада, охоплюють майже всі ключові напрями переговорів про вступ до ЄС: від фінансів, економіки й аграрної політики до довкілля, антикорупції, правосуддя та безпеки кордонів. Це свідчить про масштаб євроінтеграційного процесу: для вступу до ЄС Україні потрібно системно змінювати правила роботи держави та економіки практично в усіх сферах.

