Євгенія Кравчук про сучасні бібліотеки, культурні центри та штрафи за знищення культурних об’єктів

Ви, мабуть, не раз чули словосполучення «креативні індустрії». Готова побитися об заклад, могли подумати, що це щось нудне та відірване від реального життя. Від вашого так точно.

Насправді все навпаки. Книжки, які ви читаєте. Кінотеатр, куди йдете на прем’єру. Музика, котру слухаєте в навушниках. Музей, де роздивляєтеся нову виставку. Одяг, який носите. Та навіть комп’ютерні ігри, в які ви граєте. Це все креативні індустрії.

Креативна економіка генерує близько 4% валової доданої вартості України. А 1 грн капіталовкладень в неї перетворюється на 3 грн у ВВП. Це робочі місця, 30% експорту всіх послуг, стимул інновацій у суміжних галузях економіки.

Водночас саме креативні індустрії, на жаль, чи не найсильніше постраждали від пандемії коронавірусу та пов’язаних із нею обмежень. Тому держава має приділяти їхньому розвитку значну увагу. Сьогодні розповім, які закони ми вже ухвалили чи збираємося ухвалити для підтримки креативних індустрій.

Культурні центри

Законопроєкт №4318, вже ухвалений в цілому, покликаний повернути життя до наших закладів культури на місцях. Щоб вони не стояли закинуті, припадаючи пилом і поступово розвалюючись, а ставали осередками культурного життя громад. Як, наприклад, Центр культури і дозвілля Теребовлянської громади на Тернопільщині. Це і бібліотека, і місце, де можна взяти майстер-клас із театрального мистецтва, танців, гімнастики, IT, влаштувати показ фільму чи концерт.

Це один із найяскравіших прикладів створення сучасних культурних центрів, які я бачила на власні очі. Тепер по всій країні їх ставатиме дедалі більше – держава підтримуватиме створення таких центрів. У держбюджеті закладено 200 млн грн для субвенцій громадам.

Ухвалений закон передбачає, що всі культурні послуги мають бути доступними кожному незалежно від соціального статусу, матеріального стану і місця проживання. Запроваджується моніторинг та оцінювання реалізації державної політики у сфері культури. Також з’явилися запобіжники від бездумного закриття центрів культури в громадах: неможливо виключити заклад з базової мережі без заміщення послуг іншим закладом на цій же території.

Сучасні бібліотеки

Парадокс: бібліотек в Україні багато (більше, ніж у багатьох країнах Європи), а ходять туди мало (за відвідуваністю у порівнянні з європейцями ми десь у кінці списку).

Законопроєкт №5002, який ми напрацювали разом із активною бібліотечною спільнотою, кардинально змінить ситуацію. Це оновлена термінологія, сучасна класифікація, чіткий функціонал та завдання бібліотек.

Соціальні гарантії для бібліотекарів: надбавки, можливе безоплатне користування житлом для тих, хто працює в селах і селищах міського типу. Більше інклюзивності – книжки на спеціальних носіях для людей із вадами зору.

Також законопроєкт передбачає механізм захисту бібліотек від хаотичного закриття (без погодження громади і Міністерства культури та інформаційної політики закрити нічого не можна). А ще – оцифрування книжкових пам’яток. Так ми дбаємо про збереження бібліотечних фондів.

Інші цікавинки проєкту – запровадження пересувних бібліотек та створення Національної електронної бібліотеки. Документ рекомендований нашим комітетом до ухвалення в першому читанні. Сподіваюся, розглянемо його вже під час найближчих пленарних засідань у парламенті.

Театри

Нещодавно наш комітет рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт №5205, який дасть працівникам театрів можливість скористатися творчою відпусткою для творчої діяльності поза основним місцем роботи.

Художній та артистичний персонал зможе скористатися творчою відпусткою без збереження заробітної плати на термін, визначений у контракті індивідуально з кожним професійним творчим працівником. Зараз максимальний термін – лише 15 днів, чого на практиці часто недостатньо. Після ухвалення закону артисти, які представляють Україну на іноземних гастролях, зможуть залишатися солістами українських театрів.

Велика реставрація

Велика реставрація – це як Велике будівництво у культурній сфері. Тільки замість доріг, амбулаторій, шкіл і спортмайданчиків – замки, музеї, театри. І те, й інше критично важливе для розвитку країни. Тим паче, близько 30%  нерухомих пам’яток перебувають в аварійному стані і потребують якнайшвидшого відновлення.

Протягом наступних трьох років буде оновлено 150 об’єктів культурної спадщини. У 2021 році на це передбачено 2 млрд грн.

Нещодавно Міністерство культури та інформаційної політики завершило відбір заявок від громад за програмою «Велика реставрація». Остаточний список затвердить спеціально сформована експертна група.

Перевага надаватиметься об’єктам, котрі мають національне значення та перебувають в аварійному стані, а також об’єктам, включеним у туристичні маршрути – тобто тим, що мають великий туристичний потенціал і можуть сприяти розвитку економіки всього регіону.

Штрафи та кримінальна відповідальність за знищення культурної спадщини

Один з останніх сумних кейсів: у Києві біля Вокзальної площі знесли 120-річний дореволюційний будинок Уткіна. На його місці, звіно ж, з’явиться футуристична багатоповерхівка. Цей випадок вкотре доводить: культурну спадщину потрібно не лише відбудовувати, а й захищати.

Тому ми розробили два законопроєкти: №4561 і №4562. Перший із них передбачає створення в Україні ефективних механізмів для протидії знищенню культурної спадщини, її захисту від хаотичних забудов усупереч містобудівним нормам.

Інформація про стан збереження об’єктів культурної спадщини буде відкритою та доступною, а сам закон зменшить корупційні ризики при наданні адміністративних послуг у сфері охорони культурної спадщини та забезпечить публічність у цій сфері.

Законопроєкт №4562 збільшує штрафи та передбачає криміналізацію самовільної забудови на території історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території тощо. Штраф до 5,1 млн грн або позбавлення волі на термін до трьох років. За повторне порушення – штраф до 8,5 млн грн чи від одного до п’яти років позбавлення волі.

Усе це дозволить державі нарешті почати ефективно захищати нерухому культурну спадщину.

Туризм

Окрема тема – розвиток туризму. Нещодавно у першому читанні ми ухвалили важливий законопроєкт №4162, якого ця галузь чекала десятиліттями. Він передбачає створення Єдиного туристичного реєстру та Стратегії розвитку туризму, додаткове фінансування туризму на місцях, підвищення безпеки мандрувальників.

На кінець травня плануємо кількаденну робочу поїздку на Тернопільщину. У ній візьмуть участь народні депутати (зокрема з МФО «Тернопільщина»), представники Міністерства культури та інформаційної політики, Державного агентства розвитку туризму, а також – ОДА, місцевих громад та туристичної індустрії. Поговоримо про проблеми та можливості, досвід та перспективи. Більшу частину поїздки проведемо в екскурсіях на місцях, поспілкуємося з людьми, пройдемо туристичними маршрутами і влаштуємо «тест-драйв» місцевої інфраструктури. Адже про туризм краще говорити на ходу від однієї локації до іншої, ніж теоретизувати у кабінетах.