Наставництво – підтримка, яка не закінчується у 18 років

В Україні існують різні сімейні форми виховання для дітей, які втратили батьківську опіку. Водночас не всі дорослі готові до усиновлення або постійного догляду. Тому Верховна Рада, ухваливши законопроєкт №13200, розширила альтернативні формати підтримки у вигляді наставництва, яке допомагає дітям і молоді із соціалізацією та появою відповідального дорослого поруч.

Про це в ефірі Українського Радіо розповіла народна депутатка від «Слуги Народу», заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.

«Є багато сімейних форм виховання, але не всі люди готові усиновлювати дитину або повністю змінювати своє життя. Саме тому держава розвиває різні формати підтримки — зокрема наставництво, яке дозволяє бути поруч із дитиною, не беручи на себе обов’язки усиновлення», – зазначила парламентарка.

За її словами, наставництво особливо важливе для підлітків і молоді, які вже навчаються або роблять перші кроки в самостійному житті.

«Навіть якщо молода людина навчається в коледжі чи отримує технічну освіту, їй все одно потрібні підтримка, порада та відчуття, що поряд є відповідальний дорослий, який допоможе із соціалізацією та адаптацією до самостійного життя», – наголосила народна депутатка.

Як зазначила Кравчук, наставництво — це не разова чи символічна допомога.

«Це не історія про подарунки на свята. Наставництво — це формат, який перевіряється державою і передбачає сталу, відповідальну присутність дорослого в житті дитини чи молодої людини», – акцентувала Євгенія Кравчук.

Народна депутатка зазначила, що законодавчі зміни розширюють коло тих, хто може отримати наставника, а також збільшують вікові межі для окремих категорій.

«У законопроєкті було свідомо підвищено вікову межу для двох категорій. Часто діти, які навчалися в інтернатах, після 18 років продовжують там проживати, але фактично залишаються без підтримки. Тепер вони зможуть мати наставника до 23 років», – повідомила народна депутатка.

Також наставництво до 23 років передбачене для дітей одиноких матерів або батьків.

«Йдеться про вчорашніх дітей, а інколи — вже про молодих батьків чи матерів. Навіть у 20-21 рік людині часто потрібна підтримка, порада й допомога з орієнтацією в житті», – зауважила Кравчук.

Законопроєкт чітко визначає вимоги до наставників і процедуру набуття цього статусу.

«Наставником може стати громадянин України від 21 року, який постійно проживає в країні, подав заяву до соціальних служб і пройшов спеціальне навчання. Обов’язково укладається договір. Особи із судимостями, психічними розладами або залежностями не зможуть бути наставниками», – пояснила Євгенія Кравчук.

Вона наголосила на важливості відповідального підходу до наставництва з боку дорослих.

«Людина має чітко усвідомлювати, на що погоджується. Бо найгірше — це пообіцяти підтримку, а потім зникнути й знову травмувати дитину чи молоду людину», – вважає народна депутатка.

Крім того, законопроєкт розширює перелік дітей і молоді, які можуть отримати наставника.

«Ми говоримо не лише про дітей-сиріт чи дітей, позбавлених батьківського піклування. Наставництво стає доступним для дітей у складних життєвих обставинах, депортованих дітей, дітей, які постраждали внаслідок війни, а також тих, хто проживає в закладах різного типу», – зазначила Євгенія Кравчук.

Наставництво, додала парламентарка, можливе і для дітей, які мають батьків — за їхньою згодою.

«Це інструмент, який дає дитині або молодій людині шанс на підтримку, стабільність і довіру — там, де цього сьогодні найбільше бракує», – підсумувала Євгенія Кравчук.