Пошук Пошук Пошук Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Яких законодавчих змін просить український бізнес і чи отримує їх. ТОП-3 законодавчих ініціативи

  • 97
Яких законодавчих змін просить український бізнес і чи отримує їх. ТОП-3 законодавчих ініціативи

У Парламенті нещодавно підтримали низку законодавчих ініціатив, які спрощують життя українському бізнесу. Йдеться про більш швидке відведення земельних ділянок для встановлення базових станцій мобільного зв‘язку 4G, а також законопроєкт, покликаний  удосконалити законодавство, що регулює державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції.

Наступною зміною, на якій наполягає бізнес, мають стати справедливі механізми бронювання співробітників. Наразі розглядається опція доопрацювання системи електронного бронювання і вводиться автоматичне продовження всіх бронювань на місяць, після чого його можна буде повторити.

Про це повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, яка наголосила, що законотворці продовжуватимуть співпрацювати з бізнес-середовищем, оскільки економічна спроможність України, яку може забезпечити саме бізнес – вагома запорука її перемоги у війні з РФ.

Зокрема, за словами нардепки, 4 червня у Парламенті підтримали законопроєкт №9549 щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури, який дозволяє значно швидше відводити земельні ділянки для інфраструктури зв’язку.

«Ті ж самі базові станції мобільних операторів, які потребують 1-5 соток землі,  необхідні, щоб давати якісний зв’язок. Проте, їх встановлення через відведення земельних ділянок триває місяцями. Це не тільки гальмує розвиток сучасного зв’язку 4G, але й вставляє палиці в колеса відновлення зв’язку на деокупованих територіях», – зазначила Олена Шуляк.

Парламентарка вказала, що законопроєкт №9549 передбачає ряд важливих змін для гравців ринку мобільного зв‘язку. Йдеться, зокрема, про:

✅ Скорочення бюрократичних процедур: час, необхідний для отримання дозволів на будівництво, буде значно скорочено;

✅ Введення права на земельний сервітут: це дозволить мобільним операторам використовувати землю для розміщення обладнання без її купівлі;

✅ Чітке розмежування об’єктів будівництва: це допоможе уникнути плутанини та прискорить процес розгортання мереж.

Наступний закон, на необхідності якого наголошувала українська бізнес-спільнота, став закон «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Відповідний законопроєкт №5473-Д, у ВР прийняли 9 травня. За словами Шуляк, він покликаний  удосконалити законодавство, що регулює державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції. Зокрема, йдеться про визначення обставин, за якими встановлюється розмір штрафів та прозорість процесу перевірок.

Прийнятий законопроєкт передбачає:

✅ Визначення обставин, за якими встановлюється розмір штрафу;

✅ Право органам ринкового нагляду та суб’єктам господарювання фіксувати процес здійснення перевірок засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

✅ Право органам ринкового нагляду запитувати первинні документи виключно у випадку, якщо продукція є небезпечною, ризикованою або не відповідає встановленим вимогам;

✅ Перевірки, які потребують лабораторного аналізу з якості, виконуватимуться виключно за кошти держави;

✅ Заміну штрафу за продукцію неналежної якості, яку не приведено до належних норм, на можливість утилізації.

«На прийнятті обох законопроєктів дуже наполягала найбільша асоціація українського бізнесу – Українська рада бізнесу (УРБ). Ми не могли не відреагувати, оскільки вітчизняному бізнесу в умовах війни надзвичайно складно працювати, надавати робочі місця, сплачувати податки. Тому ми як законотворці напрацювали рішення, яке, переконана, полегшить життя підприємцям в цей складний час», – підкреслила Шуляк.

При цьому парламентарка додала, що надважливою законодавчою зміною, на яку і досі дуже розраховує український бізнес, є оновлення системи бронювань співробітників – наразі розглядається опція доопрацювання системи електронного бронювання і запровадження можливості автоматичного продовження всіх бронювань на місяць, після чого це можна буде повторити.

За її словами, на сьогодні питання бронювання співробітників – одне з найбільш актуальних. Проблема в тому, що у бізнес-спільноти немає чіткого розуміння, як воно буде відбуватися і взагалі – для кого ця опція доступна, а для кого ні. Тому компаніям важливо отримати чітке рішення, і відповідно до нього адаптувати всі свої процеси і надалі працювати, що через невизначеність зараз просто неможливо.

Вона зазначила, що бізнес-асоціації озвучують декілька найбільш розповсюджених проблемних моментів щодо бронювання співробітників. По-перше, неможливість бронювання фопів і також гіг-фахівців, які працюють як резиденти Дія.City. По-друге, невизначеність у термінах бронювання, коли не зрозуміло, як діяти після завершення 6-місячного періоду бронювання. Наприклад, чи потрібно подавати документи на перебронювання, чи бронювати з нуля, чи працівники будуть вважатися придатними для мобілізації.

Також створює додаткові ризики і вимога бронювати не більше 50% від загальної кількості військовозобов’язаних працівників – багато компаній не подають списки на бронювання через побоювання, що іншу половину військовозобов’язаних працівників втратять. Не менш актуальна питання – терміни розгляду заявок на бронь – компанії можуть чекати відповіді від Міністерства Оборони аж до 5-6 місяців. А найменша помилка в пакеті поданих документів на бронювання означає повернення цих документів без будь-яких пояснень. Комунікація з цього приводу абсолютно не налагоджена, пояснила Олена Шуляк.

За її словами, дуже багато питань би вирішило запровадження електронного бронювання – оскільки бронюються співробітники, які вже стоять на обліку в ТЦК і всі їхні документи підготовлені, процес бронювання далі по суті є бюрократією, яка займає час як і громадянина, який бронюється, так і Міністерства. Документи з ТЦК переглядаються у ручному режимі, а це сотні сторінок і 1,5-2 місяці. І допоки буде готове відповідне рішення – цей час може бути критичним для бізнесу. Тому для більшості компаній електронне бронювання стало б серйозною підтримкою.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy