Зміни у старшій профільній школі є фінальним етапом масштабної реформи «Нова українська школа», яка триває з 2017 року. Це не окрема ініціатива, а логічне продовження вже розпочатих трансформацій, які мають на меті модернізацію системи освіти в Україні та підвищення її якості для учнів.
Про це розповів народний депутат від «Слуги Народу», заступник голови парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин за підсумками розгляду Комітетом проблемних питань впровадження реформи старшої профільної школи у закладах професійної та фахової передвищої освіти.
За його словами, необхідно відійти від застарілої моделі, за якої всі старшокласники навчаються за однаковими програмами з однаковим набором предметів. Нині навчання у 11 класі часто зводиться до підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання з кількох дисциплін, тоді як інші предмети фактично залишаються поза увагою. Натомість учні 10–12 класів мають отримати більше можливостей для вибору: глибше вивчати профільні предмети та якісніше готуватися або до вступу до закладів вищої освіти, або до професійної діяльності.
Саме тому, зазначив депутат, завдання профільного Комітету полягає в забезпеченні якісного впровадження реформи. Ключовою проблемою залишається готовність мережі закладів освіти. Громади мали заздалегідь визначити її структуру: де функціонуватимуть академічні ліцеї, де навчання завершуватиметься після 9 класу, а де розвиватиметься професійна освіта. Водночас важливо було забезпечити рівний доступ до якісної освіти незалежно від місця проживання.
Зі свого боку, Міністерство освіти і науки мало забезпечити комплексну підтримку — як комунікаційну, так і практичну. Зокрема, йдеться про розвиток шкільного транспорту, визначення пріоритетів ремонту доріг, а також реалізацію програм будівництва пансіонів для учнів із віддалених територій.
«На жаль, наразі спостерігаються проблеми з обох сторін: частина громад не долучилася до реформи, а державна підтримка залишається недостатньо системною», — зазначив парламентар.
Водночас Сергій Колебошин відзначив і позитивні приклади: окремі громади змогли ефективно підготуватися, налагодити діалог із батьками та педагогами і створити якісну освітню мережу. Як результат — підвищення рівня підготовки випускників. У великих містах ситуація дещо інша: там уже існує значна кількість сильних шкіл, тому якісну профільну освіту можна організувати навіть у межах чинної системи. Відтак учням і батькам варто заздалегідь, ще після 9 класу, ознайомлюватися з доступними можливостями та обирати заклади відповідно до своїх освітніх цілей.
Серед інших важливих питань депутат називає прозорий і справедливий вступ до 10 класу, якість навчальних програм і підручників, а також кадрове забезпечення.
«Окремо варто наголосити на проблемі комунікації: вона залишається недостатньою. Люди мають чітко розуміти, що реформа впроваджується не заради змін як таких, а заради створення сучасної школи та забезпечення успішного майбутнього дітей. Відтак позиція полягає в необхідності довести реформу до якісного, відповідального та результативного завершення», — підсумував Сергій Колебошин.