Які цифрові рішення можуть допомогти відновленню України вже сьогодні

Спектр цифрових рішень для містобудівної сфери цього року планують суттєво розширити. Зокрема йдеться про появу в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) опцій автоматичної видачі дозволів на будівництво та блокування позитивного висновку експертизи за умови невідповідності чинному законодавству. Крім цього, очікується запуск реєстру комунального майна, який як і е-система у сфері будівництва буде складовою електронного містобудівного кадастру державного рівня.

Про це під час експертної дискусії «Урядова концепція цифрових рішень з метою реалізації державної регіональної політики та реформи децентралізації» розповіла голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, функціонал е-системи у сфері будівництва розширюють безперервно. Зокрема, нещодавно на порталі з’явився кабінет виробника будівельної продукції, який дає можливість в одному місці отримати доступ до даних про якість та показники будматеріалів, а з квітня повинен запрацювати кабінет для уповноважених представників НАЗК.

«Наступними кроками в розширенні функціоналу ЄДЕССБ має стати запуск автоматичної видачі дозволів на будівництво об’єктів класу наслідків СС2 і СС3 за умови, що є всі  необхідні відомості у державних електронних ресурсах та інформація пройшла успішну перевірку. Також з’явиться функція автоматичного блокування видачі позитивного висновку експертизи проєктної документації, яка не пройшла перевірку в системі», – зазначила Шуляк.

Вона нагадала, що ЄДЕССБ – складова майбутнього електронного Містобудівного кадастру державного рівня. У самому кадастрі, крім е-системи, будуть реєстр адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, реєстр містобудівної документації, реєстр всіх будівель і споруд на території України і реєстр адрес. Робота над їх створенням наразі триває, але сам кадастр у дослідну експлуатацію планують ввести у поточному році.

Парламентарка додала, що важливою складовою містобудівного кадастру державного рівня має стати реєстр комунального майна, який дозволить органам місцевого самоврядування не лише ефективніше управляти комунальним майном, а і мати інструмент для звітування перед мешканцями громад. Останньому також сприятиме функціонування реєстру рішень органів місцевого самоврядування. Крім цього ОМС розраховують на впровадження цифрових рішень для адміністрування місцевих фінансів.

«Забезпечення наших громад ефективними цифровими рішення необхідне не лише для зручності, але й в рамках децентралізаційних дій – без надання ОМС можливості ефективно управляти тим, що в неї є, всі наші зусилля з децентралізації певним чином зводяться на ні. Ми бачимо величезний попит з боку ОМС на ефективні  цифрові інструменти управління, оскільки їх відсутність не сприяє наданню послуг за місцем проживання мешканцям громад», – пояснила Олена Шуляк.

Вона нагадала, що Україна за масштабами запровадження цифрових рішень на державному рівні сьогодні серед країн-лідерів. Одним з показових кейсів у цьому напрямку є запуск електронного Реєстру пошкодженого і знищеного майна (РПЗМ) – джерелом верифікованої інформації про втрати українцями житла, яке буде використовуватись для визначення розмірів репарацій від російської федерації після перемоги України. На сьогодні, зазначила Шуляк, у РПЗМ внесено вже майже 300 тис. об‘єктів, повідомлення про які українці подають через Дія.

За словами Шуляк, РПЗМ – одна з частин цифрової екосистеми управління відновленням DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management), яка дозволяє здійснювати управління проєктами відновлення і проводити їх моніторинг від етапу відбору до завершення реалізації. Вже у нинішньому році DREAM має стати обов’язковою до використання для всіх ініціаторів інфраструктурних проєктів – наразі триває навчання громад її використовувати, а саму систему продовжують наповнювати важливим функціоналом.

«Цифровізація – це комплексний процес, який включає не лише розробку самого рішення, але й закріплення його обов’язковості та особливостей застосування на законодавчому рівні, а також постійне удосконалення та розвиток нового функціоналу. Саме в такому форматі наш комітет, профільне Міністерство та партнерські проєкти, програми, ініціативи продовжуємо спільно працювати та втілили в життя вже не одне ефективне цифрове рішення», – резюмувала народна депутатка.