Як відбуватиметься відбудова України. В Україні презентували ключовий законопроєкт про основні засади відновлення

В Україні презентували законопроєкт «Про основні засади відновлення України» – широку законодавчу рамку, яка регулюватиме всі аспекти відбудови та відновлення. В ньому закріплені ключові 14 пунктів державної політики відбудови та окреслені виконавці на кожному рівні, чітко зафіксовані обʼєкти та форми відновлення, а також зазначені джерела фінансування проєктів і система підзвітності та контролю за принципом «усі бачать усе».

Цей законопроєкт – важлива частина виконання умов плану Ukraine Facility, згідно з яким Україна отримає від ЄС допомогу в розмірі 50 млрд євро. У ньому законодавчо зафіксувати обов’язкову відповідність принципам зеленої, інклюзивної та цифрової економіки, використання кращих рішень та підходу «будуй краще, ніж було».

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, головними принципами державної політики відновлення закріплено 14 пунктів: людиноцентричність, законність, принципи Нового європейського Баухаусу (NEB), принцип «будуй краще ніж було», інтеграцію, децентралізацію та субсидіарність, співробітництво та координацію, планування та пріоритетизацію відновлення, фінансову сталість, доброчесність, відповідальність, принцип «всі бачать все», цифровізацію, відсутність дискримінації та рівність прав та можливостей жінок і чоловіків.

«Мета законодавчої рамки – забезпечити ефективне, прозоре та підзвітне відновлення України, зменшення збитків, спричинених збройною агресією рф, стале зростання економіки, а також створення безпекових, соціальних та фінансово-економічних умов для громадян України. Запровадження цього законодавчого інструменту дозволить нам долати наслідки війни і створити умови для соціально-економічного зростання, покращити життєдіяльність населення та бізнесу», – зазначила Шуляк.

В законопроєкті чітко зафіксовані об’єкти і форми відновлення. Так, до об‘єктів відносяться пошкоджене, знищене і втрачене майно, а також інше рухоме та нерухоме майно, відновлення якого сприятиме створенню умов для покращення життєдіяльності населення та діяльності суб’єктів господарювання. Форми відновлення передбачають пооб’єктне і комплексне відновлення зруйнованих/значно пошкоджених населених пунктів. Особлива форма відновлення – компенсація за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна.

Державну політику у сфері відновлення здійснюватимуть Кабінет Міністрів України, Міністерство відновлення, Агентство відновлення (Рада доброчесності), профільні ЦОВВ (МОН, МОЗ, МКІП та інші), місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, зауважила парламентарка.

«Ми також передбачили створення Ради доброчесності при Агентстві відновлення. Її мета – забезпечити прозорість та громадський контроль. Рада формуватиметься на засадах відкритого та прозорого конкурсу в складі 15 осіб», – додала Шуляк.

Важливий пункт законопроєкту – обов’язкове використання цифрової системи відбудови DREAM для об’єктів, що відновлюються за кошти держбюджету або на замовлення держави, місцевого самоврядування, підприємств державної та комунальної власності. Це, зауважила Шуляк, забезпечить автоматизацію процесів управління проєктами та дасть змогу бачити кожен крок їхньої реалізації.

Обов’язковим до системи DREAM є внесення інформації про об’єкти, замовниками поточного ремонту або будівництво яких є державні органи, ОМС державні/комунальні підприємства, установи або організації, суб’єкти з понад 50% вирішальною часткою у статутному капіталі держави. Крім цього, до системи потрібно вносити інформацію про об‘єкти, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів, а також щодо придбання товарів, послуг, які фінансуватимуться за рахунок держбюджету.

«У процесах відбудови у системи DREAM величезна роль. Її використання –  це не лише ефективне планування відновлення. Це уніфікований  підхід до управління проєктами відновлення, постійний моніторинг, можливість здійснення пріоритезації відповідно до потреб громад. І що головне – це забезпечення прозорості та доступності усієї інформації про процес відновлення», – підкреслила парламентарка.

Вона додала, що у законопроєкті також прописали прозорий механізм відбору населених пунктів для першочергового відновлення за рахунок держбюджету. У таких випадках, рішення прийматиметься КМУ за поданням Міністерства відновлення. Воно ініціюватиметься сільською, селищною, міською радою або військовою /військово-цивільною адміністрацією населеного пункту.

Джерела фінансування будуть кошти державного та місцевих бюджетів, зокрема Державного фонду регіонального розвитку, Фонду відновлення майна та зруйнованої інфраструктури та Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Крім цього, законопроектом передбачено використання коштів міжнародних фінансових організацій і інвесторів, міжнародної технічної та поворотної чи безповоротної фінансова допомога, а також репарації Російської Федерації і інших джерел, не заборонених  законодавством України.

Також, за словами Шуляк, у законопроєкті прописали чіткі вимоги до створення якісної проєктної документації на будівництво у процесах відбудови і проведення її експертизи. Всі ці процеси мають бути виключно цифровізованими і обов‘язково вноситися і проходити через Єдину Державну електронну систему у сфері будівництва.

«Коли йдеться про відновлення України, мова йде не лише про відбудову того, що зруйновано. Відновлення України –  це набагато ширший контекст. Це створення умов для комплексного розвитку та позитивних змін. Тому цей закон стане свого роду Конституцією відновлення, враховуючи найкращі світові практики, створюючи цифрові механізми, які мінімізують корупційні ризики, та відбудовуючи за принципом “Краще, ніж було», – підсумувала Олена Шуляк.