Як посилити економічну стійкість України в умовах війни: виклики та перспективи

У межах Форуму економічної стійкості в Чернівцях відбулася панельна дискусія «Економіка України в умовах війни: що ще ми можемо зробити для посилення стійкості», яку модерував народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

На Буковині активно реалізуються державні програми підтримки бізнесу та економічного розвитку, — розповів під час панелі голова Чернівецької ОДА — начальник Чернівецької обласної військової адміністрації Руслан Осипенко.

 За його словами, найбільший попит має програма доступного кредитування «5-7-9%», у межах якої укладено близько 3,5 тис. кредитних договорів на суму понад 8,4 млрд грн.

 «За програмою «єРобота» підтримано 1119 грантових проєктів на загальну суму 547,8 млн грн. Також агровиробникам компенсовано понад 22 млн грн за придбання української сільськогосподарської техніки. В області функціонують сім індустріальних парків, триває робота над залученням інвестицій та розвитком їхньої інфраструктури. Загалом державні та регіональні програми залишаються важливим інструментом підтримки бізнесу та зміцнення економічної стійкості», — розповів Осипенко.

Процес євроінтеграції України та відкриття переговорних кластерів є чітким сигналом для міжнародних інвесторів і визначальним фактором формування довіри до української економіки в умовах війни.

Про це сказав народний депутат Республіки Словенія, колишній віцепрем’єр-міністр та міністр фінансів Словенії (ALDE, Словенія) Клемен Боштянчич.

Він переконаний, що відкриття першого переговорного кластера щодо вступу України до ЄС є не лише технічним кроком, а й важливим політичним сигналом для інвесторів і міжнародних партнерів.

 «Перш за все, відкриття першого кластера — це не просто технічний крок, це сигнал. Сигнал, що Україна рухається ближче до європейських інституцій. А сигнали мають значення, особливо для інвесторів», — зауважив міністр фінансів Словенії.

 Як зазначив Клемен Боштянчич, ключовим викликом для України є не лише залучення державної допомоги, а й створення умов для приходу приватного капіталу, адже саме довіра до інституцій визначає рівень інвестиційної привабливості країни.

 «Питання не в тому, як Україна може отримати більше фінансових інструментів. Основне — що Україна повинна зробити, щоб Європа спрямовувала більше приватного капіталу. А для цього потрібні довіра, верховенство права та прозорі інституції», – наголосив словенський урядовець.

Він також закликав ЄС активніше переходити від донорської моделі підтримки України до інвестиційних механізмів, зокрема інструментів страхування ризиків, змішаного фінансування та інфраструктурних фондів.

Окремо Клемен Боштянчич відзначив, що кожна реформа та кожен крок у напрямку євроінтеграції зменшують ризики для бізнесу і посилюють довіру до України.

«Кожна успішна реформа зменшує ризики. А зменшення ризиків часто важливіше, ніж просто фінансова стабільність. Україна має використати історичний момент війни для прискорення реформ і трансформацій. Україна повинна вийти з цієї війни сильнішою, ніж вона була до неї», — наголосив Клемен Боштянчич.

Цифровізація є одним із ключових інструментів забезпечення економічної стійкості держави, особливо в умовах криз та воєнних викликів. На цьому наголосив державний секретар Міністерства економіки, цифровізації, підприємництва та туризму Румунії Дан Адріан Поп.

За його словами, сучасні цифрові рішення дозволяють бізнесу та державним інституціям продовжувати роботу навіть тоді, коли фізична інфраструктура зазнає пошкоджень чи працює з обмеженнями.

«Цифровізація є необхідною для економічної стійкості. Вона зменшує бар’єри, захищає економічну діяльність і підтримує безперервність роботи держави та бізнесу. Якщо дороги, мости й енергетика тримають економіку на плаву, то цифрова ідентичність, реєстри та кібербезпека також стали частиною критичної інфраструктури», – наголосив Дан Адріан Поп.

Він відзначив значний прогрес України у сфері цифрової трансформації та зауважив, що український досвід сьогодні є корисним для багатьох європейських країн.

«Ключовий урок української цифрової екосистеми полягає в тому, що цифровізація має будуватися навколо громадянина та бізнесу. Людям потрібні не складні процедури, а швидкі та передбачувані рішення для отримання послуг, реєстрації бізнесу чи оформлення документів», – зазначив посадовець.

Представник уряду Румунії також зауважив, що цифровізація не повинна зводитися лише до перенесення існуючої бюрократії в онлайн-формат.

«Якщо просто накласти технології на хаотичну адміністративну систему, ми отримаємо лише цифрову бюрократію. Нашою метою має бути системна реформа, а не цифровізація хаосу», — сказав Дан Адріан Поп.

Він розповів про досвід Румунії у створенні цифрових платформ для підтримки підприємництва та наголосив на важливості подальшого обміну досвідом між Україною та Румунією.

«Цифровізація є одним із ключових чинників економічної стійкості України та її успішної інтеграції до європейського простору. Український досвід цифрової трансформації вже сьогодні є прикладом для багатьох держав, а подальший розвиток сучасних цифрових сервісів сприятиме зміцненню економіки та державних інституцій. Саме інтегровані цифрові рішення, орієнтовані на потреби громадян і бізнесу, допомагають державі залишатися стійкою, а економіці — функціонувати та розвиватися», — сказав Дан Адріан Поп.

Учасники дискусії дійшли висновку, що економічна стійкість України в умовах війни ґрунтується на ефективній державній підтримці бізнесу, продовженні реформ, залученні інвестицій та поглибленні євроінтеграції. Саме поєднання цих факторів створює передумови для відновлення економіки та сталого розвитку країни.