Втрата житла, доходу і ПТСР. Як погіршився фінансовий стан переселенців і чи можуть це змінити приймаючі громади

Українці масово фіксують зниження своїх доходів внаслідок воєнних дій. Найбільше таких громадян у категорії внутрішньо переміщених осіб, які зазнали як втрати житла, так і роботи. Ключова роль у вирішенні цих проблем – у приймаючих громад. Продумана послідовна інтеграція в них переселенців здатна не лише покращити доходи ВПО, а і збільшити податкові надходження до місцевих бюджетів.

На цьому наголосила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, коментуючи результати дослідження змін у доходах домогосподарств під час війни, проведеного «Вокс Україна».

В опитуванні, повідомила вона, взяли участь понад 850 респондентів і більше 20% з них розповіли про скорочення доходу їхнього домогосподарства на 50%, тоді як близько третини зазначили про ще більш значні втрати або повну втрату джерел існування. 

Йдеться здебільшого про внутрішньо переміщених осіб, пояснила Шуляк, оскільки через вимушену міграцію люди втрачають не лише житло, а і роботу. Погіршують ситуацію проблеми з працевлаштуванням на новому місці проживання – у приймаючих громадах, що призводить до руйнування економічної стабільності. Ще більше ускладнюють цю ситуацію втрата соціальних звʼязків, а також складнощі економічної адаптації переселенців. 

«Попередні дослідження, які наводить «Вокс Україна», свідчать, що внутрішньо переміщені особи часто стикаються з проблемами працевлаштування, що значно погіршує їхній фінансовий стан. Крім того, руйнування майна і втрата соціальних зв’язків у громадах ускладнюють економічну адаптацію переселенців, обмежують можливості відновлення їхнього економічного добробуту», – пояснила Шуляк. 

Крім цього, громадяни, які стали свідками бойових дій, зазвичай зазнають травматичного впливу, що може спричинити розвиток депресії, тривожних розладів і посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Ці психічні порушення, а також відчуття постійної небезпеки можуть призводити до обмеження рівня доходів і суттєво знизити працездатність.

«Нині в Україні налічується понад 4 млн внутрішньо переміщених осіб, 26% з яких потребують соціального захисту. Причому йдеться не лише про вирішення їхнього житлового питання, а і про допомогу в працевлаштуванні, економічну і соціальну реінтеграцію. Ключова роль у цьому процесі – саме у приймаючих громад. Деякі з них розуміють важливість створення умов для осілості переселенців на їхній території, оскільки це допоможе їм збільшити податкові надходження до місцевих бюджетів і конкурентності перед іншими громадами, а деякі – ні», – наголосила Шуляк.

Вона пояснила, що значна кількість українських громад і досі ставляться до переселенців як до тимчасового явища, тому і самі ВПО не прагнуть залишатися там надовго. І це потрібно виправляти – створювати для переселенців всі умови, щоб їм хотілося зробити нові місця проживання своєю домівкою. Тому саме від органів місцевого самоврядування залежатиме, чи будуть створені на їхній території можливості для цього. 

Майже три чверті українських територіальних громад шукають зовнішнього фінансування для своїх проєктів з відновлення, додала Олена Шуляк, але важливо залучати для цього і внутрішні ресурси – місцеві бюджети. Саме цьому сприятиме підвищення їхньої конкурентності перед іншими громадами.