Внесення в держреєстр, черги в БТІ, книга скарг: про що говорили на других публічних консультаціях по компенсаціях за зруйноване житло

Автоматичне перенесення в електронний держреєстр прав власності на житло, оформлене до 2013 року; створення в Дії «книги скарг»; великі черги в БТІ Києва, куди мають звертатися ВПО без оригіналів документів на майно; складність віднесення певних видів житла до знищеного чи пошкодженого; подача заявок на відшкодування не лише в Дії, а й через ЦНАП.

Ці та інші проблеми обговорили учасники під час другої частини публічних консультацій «Удосконалення механізму отримання громадянами України компенсації за житло, пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії росії проти України».

Консультації ініційовані Головою комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Оленою Шуляк у партнерстві з ГО «Інститут Республіка». Їхня мета – зібрати факти та думки на тему компенсації за пошкоджене/знищене майно від усіх учасників процесу.

Особлива увага звертається на типові недоліки та на пропозиції щодо їх подолання. На основі отриманих даних будуть сформовані загальні рекомендації щодо покращення механізму виплати компенсацій, в тому числі зміни до нормативних документів.

Другий раунд консультацій відбувся 6 жовтня у форматі онлайн. Цього разу в центрі уваги був напрямок «Схід», до якого увійшли всі східні та деякі центральні області України. Участь взяли мешканці відповідних регіонів України, ВПО, що мешкають в цих регіонах, а також ті, хто має там пошкоджене майно. Йшлося про Донецьку, Луганську, Харківську, Дніпропетровську, Полтавську, Кіровоградську, Черкаську та Вінницьку області. Нагадаємо: попередній раунд консультацій для напрямку «Північ» відбувся 20 вересня.

Учасників консультацій поділили на чотири групи.

1.   Виконавці: представники органів місцевого самоврядування та військово-цивільних адміністрацій, представники оціночних комісій та громадських організацій у складі комісій, а також «Укрпошти», яка має обмінювати житлові сертифікати за знищене житло на кошти.

2.   Юридична група: представники Міністерства юстиції та судів різних інстанцій, нотаріуси, технічні інвентаризатори, оцінювачі майна.

3.   Отримувачі компенсації: люди, чиє майно було пошкоджено/знищено війною, та їх спадкоємці чи законні представники.

4.   Експерти: представники Міністерств відновлення, цифрової трансформації, юстиції, соціальної політики, а також Фонду держмайна, депутати, юристи, профільні громадські організації.

Учасникам в залежності від їхніх груп задавали декілька питань, суть яких можна звести до трьох напрямків:

– Законодавчі, процедурні й технічні виклики під час оформлення компенсацій;

– Скарги щодо роботи комісій, сервісів та інших суб’єктів, що забезпечують виконання оформлення компенсацій;

– Випадки зловживань під час процедури оформлення компенсації з боку заявників чи виконавців.

Також учасникам надавалася можливість запропонувати рішення вищеописаних викликів, в тому числі щодо змін до законодавства.

Серед проблем та рекомендацій щодо їх вирішення, зокрема, звучали наступні:

–  Якщо право власності на житло зареєстроване до 2013 року, варто зобов’язати державних реєстраторів переносити його в електронний Державний реєстр автоматично та безкоштовно. Наразі процедура внесення в реєстр є ускладненою, оскільки під час оформлення усі власники майна мають бути фізично присутніми. Це неможливо, наприклад, у разі служби одного з них в ЗСУ;

–  Доцільно додати опцію подачі заявки на компенсацію через ЦНАП, оскільки багато пенсіонерів не мають смартфонів, або не вміють користуватися ними достатньо вправно, щоб оформити заявку через Дію;

–  В Дії варто передбачити «книгу скарг», куди заявники могли б надавати інформацію про недоліки в роботі механізму оформлення і виплати компенсацій;

–  Великі черги в БТІ Києва, куди змушені звертатися ВПО, що евакуювалися з прифронтових міст без оригіналів документів на нерухомість. Учасники просили подовжити часи роботи таких установ та найняти туди додатковий персонал;

–  Певне майно важко кваліфікувати ані як знищене, ані як пошкоджене. Подекуди на різних етапах одне й те ж помешкання відносять до однієї, то до іншої категорії. Приклад: багатоповерхівка, в якій повністю зруйнований один під’їзд або квартири на верхніх поверхах. Інші квартири формально неушкоджені, але фактично непридатні для проживання;

–  Неврегульоване питання у випадку наявності декількох співвласників житла, адже Дія розрахована на індивідуальну заявку.

«Я дякую всім, хто взяв участь у публічних консультаціях. Ми дуже уважно розглянемо всі питання, які звучатимуть в групах, проаналізуємо їх і напрацюємо відповідні зміни до законодавства», – зазначила Олена Шуляк в ході свого виступу під час публічних консультацій.

Заключний раунд публічних консультацій відбудеться 13 жовтня для напрямку «Південь».

Довідка: Публічні консультації відбуваються в рамках проєкту «Парламент та громадяни: відкритий діалог у період війни» реалізується громадською організацією «Інститут Республіка» в межах Програми USAID «РАДА: наступне покоління», що виконується ГО «Інтерньюз Україна».

За додатковою інформацією звертайтеся: +380961724018, Інна Душка, організаторка заходів Інституту «Республіка».