Підприємства на тимчасово окупованих територіях і в районах активних бойових дій опинилися між законом і реальністю війни. Втрачені архіви, зруйновані офіси, недоступні виробничі майданчики, відсутність зв’язку з працівниками — усе це робить виконання трудового законодавства фактично неможливим. Проте формальна відповідальність — адміністративна, фінансова і навіть кримінальна — продовжує діяти.
Унормувати цю ситуацію покликаний законопроєкт №14385 «Про внесення змін до деяких законів щодо організації трудових відносин на територіях ведення бойових дій та тимчасово окупованих територіях». Його ініціювала народна депутатка від «Слуги Народу», голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.
Документ пропонує доповнити Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» новою статтею 17 і встановити чіткі правила для бізнесу, який залишився на ТОТ або на територіях активних бойових дій.
За словами Галини Третьякової, йдеться про підприємства, що через об’єктивні обставини війни фізично не можуть виконувати вимоги трудового законодавства — до моменту виключення території з переліку бойових чи окупованих або до перереєстрації бізнесу на підконтрольній території.
«Цей законопроєкт стосується тих підприємств, які залишилися на тимчасово окупованих територіях і ще не релоковані, а також тих, що сьогодні перебувають у зоні активних бойових дій, територію яких визначає уряд і Генеральний штаб», – пояснила вона.
Законопроєкт передбачає, що на період, поки територія має статус окупованої або такої, де ведуться активні бойові дії, роботодавець звільняється від обов’язку дотримуватися низки норм законодавства про працю та охорону праці. Зокрема, щодо режиму робочого часу і відпочинку, розслідування та обліку нещасних випадків, ведення кадрового діловодства та архівного зберігання документів.
Водночас документ встановлює обов’язок відновити кадрові документи не пізніше ніж протягом шести місяців після зміни статусу території — якщо це фізично можливо. Виняток становлять випадки втрати або знищення документів чи неможливості їх вивезення.
Окремо проєкт закону надає роботодавцю право звільняти працівників, робоче місце яких знаходиться на тимчасово окупованій території, зокрема й заднім числом, а також запроваджує безумовне право на призупинення дії трудового договору на підставі наказу — якщо підприємство розташоване на території зі статусом бойових дій або окупації.
«Йдеться лише про тих, хто фактично залишився на ТОТ і не має змоги виконувати трудові зобов’язання через об’єктивні обставини війни. Ми повинні врахувати реалії, в яких працює бізнес», – наголосила Галина Третьякова.
Законопроєкт також пропонує звільнити роботодавців та їхніх посадових осіб, які перебувають в окупації, від усіх видів юридичної відповідальності — адміністративної, фінансової та кримінальної — за невиплату заробітної плати, нарахованої до моменту звільнення або призупинення трудових відносин.
Водночас авторка законопроєкту підкреслює: йдеться не про індульгенцію для зловживань чи колаборації, а про врегулювання ситуації, коли виконання закону стало фізично неможливим.
«Ми маємо створити умови, щоб підприємства і ФОПи змогли відновити діяльність без зайвих бюрократичних перепон і знову стати повноцінними учасниками трудових відносин після перереєстрації на підконтрольній території», – підсумувала Галина Третьякова.