Віталій Безгін про старост, приватизацію в громадах і контроль влади на місцях

Гроші від приватизації – громадам

Органи місцевого самоврядування можуть бути «локомотивом» для приватизації, яка наразі буксує на центральному рівні. Але для цього вони повинні мати стимул.

Ним може стати надходження 10% вартості приватизації об’єктів до бюджетів місцевого самоврядування. Відповідний законопроєкт, що розробив Фонд державного майна, вже зареєстровано у парламенті.

У багатьох громад є майно, яке роками простоює чи навіть потребує додаткових грошей на утримання. Якщо громада отримуватиме 10% від продажу у свій бюджет, як це передбачено законопроєктом, вона буде зацікавлена сама проводити активну кампанію з приватизації цього об’єкту.

Для громади це подвійна вигода. По-перше, надходження до бюджету. По-друге, на приватизований об’єкт прийде приватний інвестор, можуть створюватися нові робочі місця. А це також наповнення бюджету громади за рахунок податку на доходи фізичних осіб. Держава, у свою чергу, позбуватиметься непрофільного майна, на утримання якого витрачає купу грошей.

Для розуміння запланованих масштабів приватизації: у 2021 році Фонд державного майна має намір продати понад 500 об’єктів. Завдяки цьому ми не тільки отримаємо 3 млрд грн до бюджету, а знайдемо ефективних власників для об’єктів, що тривалий час були без належної уваги.

Зміна підходу до роботи старост

Наприкінці минулого року ми зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №4535, що передбачає кілька ґрунтовних змін для старост.

Інститут старост створений під час першого етапу децентралізації. Це нова посадова особа місцевого самоврядування. Староста є членом виконкому громади, представляє в ньому інтереси жителів села, допомагає вирішувати їхні проблеми, а також відповідає за комунікацію між владою та громадою.

Зараз старосту призначає рада громади за поданням голови. Проте ми переконані,  що мешканці громади мають впливати на процес обрання людини, яка представлятиме їхні інтереси.

Тому в законопроєкті пропонуємо проведення обов’язкових обговорень і публічних консультацій з місцевими мешканцями перед винесенням на голосування кандидатур на посаду старости. Так процес місцевого самоврядування стане значно прозорішим.

Крім того, ми ліквідуємо обов’язковість членства старости в виконкомі. При цьому він зможе гарантовано виступати у виконкомі, на засіданнях ради тощо.

У законопроєкті закріплюється норма про те, що староста – це представницький мандат. Тому він не може суміщати цю посаду із депутатством у місцевих радах.

Ще одне нововведення – старостинський округ не може бути надто великим чи надто дрібним. Тому ми змінюємо критерій з кількості населення для старостинського округу і встановлюємо його на рівні 1,5 тисячі населення. Водночас це положення допускає винятки – для гірських територій чи територій з низькою щільністю населення ця цифра може бути меншою.

Місцеві державні адміністрації

Після децентралізації місцеве самоврядування отримало більше ресурсів та повноважень. Законопроєкт № 4298 про місцеві державні адміністрації дозволить створити запобіжники корупції та зловживань на місцях. Розраховуємо ухвалити його в лютому або на початку березня.

Місцеві державні адміністрації контролюватимуть законність і конституційність рішень органів місцевого самоврядування, а в разі порушень – оскаржуватимуть їх у суді.

МДА матимуть 3 ключових напрями роботи:

• Координація територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади.
• Забезпечення законності в діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
• Виконання окремих повноважень органів місцевого самоврядування (до внесення відповідних змін у Конституцію України).

Очільники МДА з 1 січня 2022 року стають державними службовцями, на яких поширюються відповідні права і обов’язки.

Стратегія в кожній громаді

Очікуємо, що до кінця зими Міністерство розвитку громад та територій подасть законопроєкт про основні засади державної регіональної політики. Там будуть вписані норми про спроможність громад.

Також передбачається, що стратегії громад мають підпорядковуватися регіональним стратегіям. А  ті в свою чергу – державній стратегії розвитку. Проєкти, на які громада захоче отримати державне фінансування, повинні відповідати цим стратегіям.

Дотація лікарням

Уявімо, що лікар робить вам укол. На що в цьому випадку дає гроші держава? На зарплату лікарю, на шприц та ліки. Але окрім цього в собівартість послуги входять витрати на світло, воду та опалення в будівлі лікарні. Проте комуналка до тарифу Національної служби здоров’я України не включена. Ці витрати лягають на плечі громад – і йдеться про значні кошти.

Ми наполягаємо на тому, що видатки на комуналку в лікарнях мають бути включені до тарифу НСЗУ. Це можна зробити вже в 2022-му році. Цьогоріч пропонуємо спрямувати громадам додаткову медичну дотацію, аби ті могли погасити свої видатки за комуналку.