Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Віталій Безгін про гроші та можливості громад

Віталій Безгін про гроші та можливості громад

Завдяки децентралізації громади отримали не тільки повноваження, а й фінансову незалежність.

Завдяки децентралізації громади отримали не тільки повноваження, а й фінансову незалежність. Тепер вони самі розпоряджаються своїми грошима. Віталій Безгін, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та народний депутат від «Слуги Народу» розповідає, чому місцеві вибори 25 жовтня – такі ж важливі, як вибори президента чи парламенту; куди громади зможуть витрачати зароблені гроші; як ОТГ конкуруватимуть за інвесторів та як держава шукатиме баланс між найбіднішими та найбагатшими громадами.

У червні Кабмін затвердив новий адміністративно-територіальний устрій: в Україні буде 1469 територіальних громад. А Верховна Рада в липні ліквідувала старі 490 районів і створила 136 нових. Що лишилось зробити для повноцінного завершення децентралізації?

Ми навіть не очікували, що вдасться за рік сформувати новий адміністративно-територіальний устрій. Це було дуже непросто, але це була наша передвиборча обіцянка, і ми її виконали.  Зараз з упевненістю можна сказати, що децентралізація – на завершальному етапі.

Залишилося ухвалити кілька важливих законопроєктів. Один із них розмежовує майно територіальних громад та майно районів і регулює питання правонаступництва. Другий – стосується нового функціонування місцевих державних адміністрацій. Третій – це новий законопроєкт «Про місцеве самоврядування». І, нарешті, зміни до Конституції, якими треба це все зафіксувати.

Що з цього найважливіше для громадян?

Законопроєкт «Про місцеві державні адміністрації». І ось чому. Оскільки децентралізація – це не лише більше повноважень, а й більше грошей на місцях, то є ризик зловживань. Потрібен запобіжник від порушень закону і неконституційних дій.

Після ухвалення проєкту «Про місцеві державні адміністрації» в нас з’явиться державний нагляд. Районні державні адміністрації зможуть оцінювати дії органів місцевого самоврядування. Якщо будуть помічені незаконні речі чи нездоровий лобізм – то вони призупиняють такі рішення, звертаються до органу місцевого самоврядування з проханням виправити порушення, якщо ніхто не виправляє – йдуть до суду.

До кінця жовтня ми плануємо зареєструвати його. До кінця року, сподіваюся, проголосуємо. Але все ж ключове – це зміни до Конституції в частині децентралізації, що закріплять реформу.

Деякі ЗМІ останнім часом пишуть про те, що влада збирається зменшити кількість областей. Відповідно – деякі міста обласного значення втратять свій статус, а межі областей зміняться. Чи це правда?

Звісно, це просто маячня і фейк, який політичні опоненти навмисне розповсюджують перед виборами, щоб зменшити рейтинг «Слуги Народу» і забрати відсотки собі. Жодного скорочення кількості областей не передбачається. І межі областей ніхто не змінюватиме.

Також частіше стали лунати тези, що децентралізація – це красива обгортка для федералізації. Чи є тут хоч частка правди?

Децентралізація апріорі не лише НЕ дорівнює федералізації, а й є її антиподом. Бо ця реформа збільшує вагу і вплив громад (одиниць базового рівня), а не регіональних еліт. Більше того, нове районування через зміни конфігурації вже частково позбавило впливу й еліти районного рівня.

Що стосується паралельного підсилення певних міських голів великих міст, то наразі цей процес є неминучим. Він обґрунтований кількома факторами: а) збільшення концентрації ресурсів на місцях; б) слабка державна вертикаль; в) відсутність державного нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування. З факторами «б» та «в» ми зараз і будемо працювати – як через зміни до законодавства, так і через формування кадрового резерву.

Повернемося до законопроєкту №3614 про гроші громадам. Він має гарантувати громадам фінансову незалежність. Що це означає на практиці?

З 2021 року всі територіальні громади перейдуть на прямі міжбюджетні відносини з державним кошторисом. Тобто самі, без втручання районів, розпоряджатимуться своїми грошима.

До речі, цей законопроєкт дуже схвально оцінили в експертному середовищі, представники місцевого самоврядування, посольств країн Європейського Союзу. Це була фактично ключова річ у реформі – бюджетна децентралізація.

Давайте порівняємо, як було раніше і як буде тепер, після ухвалення документу.

Бюджети сіл, селищ і міст залежали від районів. Прямі міжбюджетні відносини з державним кошторисом мали міста обласного значення та раніше об’єднані громади. Тепер їх матимуть усі громади. Це означає, що державні дотації і субвенції (наприклад, на освіту) надходитимуть громадам безпосередньо.

У громадах також лишатимуться 60% податку на доходи фізичних осіб, місцеві податки і збори, рентні платежі; доходи від використання комунального майна, плата за надання адміністративних послуг тощо. Це ключові джерела надходжень, які тепер осідають не лише в містах обласного значення, а в кожній, навіть невеличкій сільській громаді з населенням 3-5 тисяч. Все це збільшує власні доходи громади і, відповідно, її можливості.

Тобто тепер маленька сільська громада – повністю фінансово автономна?

З точки зору функціонування та розвитку – абсолютно.

Згідно з опитуваннями, 65% українців не знають дату місцевих виборів. Водночас експерти називають цьогорічні вибори безпрецедентно важливими. Чому?

Реформа децентралізації – це ж не тільки про наближення послуг до людей. Це і про те, що ресурси та повноваження спускаються вниз до людей. Тобто ті, кого мешканці громад оберуть 25 жовтня, набагато сильніше впливатимуть на їхнє життя, ніж попередні представники місцевої влади.

Наприклад?

Вони вирішуватимуть питання щодо освіти – бо фінанси будуть спускатися безпосередньо на них. Вони встановлюватимуть розмір місцевих податків – тобто наскільки великим буде податок на нерухомість чи земельний податок.

Це впливатиме як на життя бізнесу, так і на самих громадян. Те, наскільки ефективно працюватиме ЦНАП у вашій громаді – теж вирішуватимуть у громаді. Всі головні питання вирішуватимуть на базовому рівні.

Тому вибір, який нам треба зробити 25 жовтня, не менш важливий, ніж вибір президента чи парламенту. Навіть більше: вибори в громади – пріоритетні.

Тобто раніше люди обирали просто менеджера, а зараз – це глобальніша функція?

Якщо взяти, до прикладу, місто Київ, і вийти на вулицю, то всі назвуть міського голову, і навряд чи хтось назве п’ять або більше депутатів міської ради. Просто тому, що це люди, які періодично збираються, і їхні рішення несуттєво позначаються на життєдіяльності мегаполісу. Тепер це будуть суб’єкти, які не лише суттєво впливатимуть на місцеву політику, а й будуть розвивати ці території. У разі неефективного управління громадою – будь-яка, навіть найперспективніша, перетвориться на неспроможну. І навпаки – менш перспективна громада може активно розвиватися, якщо нею керуватиме потужна команда.

Що можна робити в громаді на гроші від надходжень?

Залежить від пріоритетів громади. Це може бути як створення якогось креативного хабу, відкриття лабораторій та мультимедійних центрів у школах, впровадження системи «розумного міста», покращення соціального захисту, діджиталізація, так і заміна вікон у школі чи будівництво дитячого майданчика.

Очевидно, не всі громади матимуть рівні можливості – навіть за однакових зусиль у різних громад будуть різні успіхи. Десь вигідніше розташування, десь більше об’єктів інфраструктури і підприємств, які забезпечують надходження до бюджету. Як держава регулюватиме це питання?

Справді, зустрічаються дуже контрастні за фінансовою спроможністю громади. Наприклад, є Гірська громада на Київщині. Це невеличка громада з трьох сільських рад, але на території розташований аеропорт «Бориспіль», тож вона буде надзаможною! Буквально за рік там можна буде збудувати амбулаторію, всюди вимостити дороги і закрити всі нагальні потреби.

Але існує такий інструмент, як реверсна дотація. Це коли держава «виймає» надлишкові прибутки із заможніших громад і дає їх біднішим, які мають відчутний дефіцит. От у випадку з Гірською громадою – з неї «вийматимуть» близько 157 млн грн. Для громади на 6 тис. людей це все зайві кошти.

А на Луганщині, навпаки, найбідніша громада – Лисичанська. Наступного року, згідно з проєктом бюджету, вона отримає 110 млн дотації. Тому що неспроможна вирішувати навіть базові свої проблеми. Ось така різниця у понад 260 млн між двома громадами.

Тобто держава так чи інакше все одно регулює питання фінансів у громадах?

Так. Вона балансуватиме. В ідеалі через 3-5 років показники в різних громадах мають вирівнятись, але зараз все одно є розбаланс. Якщо це кричуще дотаційний регіон – то там не може бути суперспроможної громади. Якщо зараз подивитися на мапу України, то є дві області зі слабшими громадами: Луганська і Закарпатська.

Ваш колега по фракції та заступник голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин розповідав, що громади, зацікавлені у фахових вчителях, заохочують їх – наприклад, виділяють житло. Які подібні приклади ви знаєте?

Справді, є такі кейси. Особливо гостра конкуренція є між сільськими громадами. Їм потрібно якимось чином залучати фахових освітян, лікарів тощо. Знаю з прикладів, коли маленькі сільські громади в передмісті Херсона будують амбулаторії одразу з житловими приміщеннями для молодих лікарів. Щоб ті переїжджали туди жити і працювати на благо мешканців. 

Це нормальна практика, якщо ти хочеш хорошого фахівця затримати та зацікавити роботою у твоїй громаді. Не тому, що його відрядили проходити там практику, після якої він одразу втече. А тому, що ти надаєш гідні житлові умови і конкурентну зарплату.

Громади конкуруватимуть не тільки за фахівців, а й за інвесторів. Як саме?

Один із прикладів – податок на нерухомість і земельний податок. Їхній розмір громада визначає самостійно. І це дуже важлива річ, бо від цих податків залежить, наскільки привабливою буде громада. Тут є дві стратегії: або ти піднімаєш ставку і отримуєш в даний момент більше надходжень до бюджету. Чи ти робиш ставку нижчою, заводиш до громади більше підприємств, які створюють більше робочих місць. Це питання стратегії і конкуренції громад між собою. Тому що, насправді, децентралізація – це ще й про конкуренцію громад між собою, в тому числі за інвестора.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Читайте також

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися