Вікторія Кінзбурська про захист валютних позичальників і реструктуризацію кредитів

Для чого потрібен законопроєкт про реструктуризацію валютних кредитів? Наскільки масштабна ця проблема?

Нині надання споживчих кредитів в іноземній валюті заборонено законом. Але раніше банки, користуючись недосконалістю законодавства, надавали довгострокові споживчі кредити в іноземній валюті людям, які не мали, не мають і ніколи не матимуть доходів в іноземній валюті.

Наслідки такої недалекоглядної політики стали відчутними у 2008 році – тоді відбулося перше різке  знецінення гривні щодо інших валют. Гривня впала орієнтовно на 60% (з 5 до 8 грн за долар). У 2014 через війну, тимчасову окупацію частини території України почалося нове стрімке знецінення: вона впала з 8 до 28 грн за 1 долар США – тобто ще на 350%!

Це суттєві форс-мажори, котрі позичальники аж ніяк не могли передбачити заздалегідь, але саме на їхні плечі чомусь лягли всі наслідки цих обставин! Для багатьох такий тягар виявився непосильним – люди просто не мають коштів, аби виплатити ці кредити.

Реструктуризація вирішить проблему?

Так, реальне вирішення проблеми споживчих валютних кредитів – це проведення реструктуризації заборгованості. А існуючий зараз мораторій, що забороняє примусово звертати стягнення на іпотечне житло за борги, – це лише замороження проблеми на певний час. Оскільки позичальник – це завідомо більш слабка сторона договору, то в нього, як правило, немає можливості домогтися від кредитора проведення справедливої реструктуризації. Бо кредитор як сильна сторона договору намагається перекласти на позичальника всі негативні наслідки форс-мажорних обставин.

За таких обставин держава зобов’язана втрутитись у ситуацію та ухвалити закон, яким буде врегульовано порядок та умови реструктуризації боргів щонайменше за кредитами в іноземній валюті, які надані для придбання єдиного житла.

Мінфін та НБУ стверджують, що цей механізм реструктуризації валютних кредитів суттєво порушує баланс прав та інтересів кредиторів та позичальників і покладає тягар збитків виключно на банківську систему. Що ви думаєте з цього приводу?

Я не можу погодитися з їхньою позицією.

По-перше, проблема неплатежів за валютними споживчими кредитами фактично спровокована самими банками. До 2011 року вони надавали кредити людям в іноземній валюті, заздалегідь розуміючи, що багато з цих кредитів взагалі не будуть повернуті. Банки не могли не усвідомлювати цих ризиків, бо мали їх прорахувати заздалегідь. А тому реструктуризація не повинна критично вплинути на банківську систему.

Більше того, деякі боржники розповідають, що тоді банки навіть відмовляли їм у наданні гривневих іпотечних кредитів, надаючи при цьому валютні. Не можна допустити, щоб усі ризики цієї недобросовісної та некомпетентної кредитної політики банкірів було перекладено на споживачів.

По-друге, ми не пропонуємо звільнити боржників від сплати кредитів. Ми пропонуємо реструктуризувати їхні борги, що може забезпечити навіть додатковий притік грошей до банківської системи.

Які умови реструктуризації передбачає законопроєкт №4475?

Законопроєкт про реструктуризацію в редакції, яку до другого читання затвердив профільний комітет, поширюється на житлові іпотечні кредити, що надавалися для придбання або будівництва єдиного житла.

Предметом іпотеки може бути квартира (до 140 кв. м), житловий будинок (до  250 кв. м), садовий будинок (до 250 кв. м + тільки якщо в позичальника у власності немає житлової нерухомості), земельна ділянка (<0,25 га в селах, <0,15 га в селищах, <0,10 га в містах), об’єкт незавершеного житлового будівництва.

Окремо в законі врегульовано питання внутрішньо переміщених осіб. Якщо крім іпотечного житла в людини є житло на тимчасово окупованій території – це не може бути підставою для відмови у проведенні реструктуризації. А вимога про те, що іпотечне житло має використовується як місце постійного проживання – не поширюється на житло, розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Ще одна обов’язкова умова для реструктуризації – відсутня прострочена заборгованість (крім простроченої заборгованості зі сплати неустойки) станом 1 січня 2014 року або ця заборгованість погашена до дня реструктуризації (тобто дня отримання кредитором заяви від позичальника про проведення реструктуризації).

Чому для квартир і будинків встановлено саме таке обмеження площі (140 кв. м і 250 кв. м відповідно)?

Саме така площа зафіксована у Законі «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Видається необґрунтованим, якщо при ухваленні закону про реструктуризацію ми звузимо перелік кредитних договорів, що підпадають під реструктуризацію (порівняно із переліком, що підпадає під мораторій).

До того ж у першому читанні цей законопроєкт передбачав реструктуризацію всіх без винятку валютних споживчих кредитів, наданих фізичним особам. До другого читання ми пішли на величезні поступки кредиторам, звузивши предмет законопроєкту тільки до кредитів, що забезпечені іпотекою єдиного житла, та передбачивши обмеження площі такого житла.

Чому серед предметів іпотеки є земельні ділянки та садові будинки?

Концепція законопроєкту полягає в тому, аби реструктуризувати ті кредити, що бралися для придбання або будівництва єдиного житла. Якщо людина проживає в іпотечному садовому будинку (не маючи при цьому взагалі жодної житлової нерухомості), якщо людина придбала іпотечну земельну ділянку для будівництва єдиного житла (не маючи при цьому взагалі жодної житлової нерухомості, крім будинку на цій іпотечній земельній ділянці) – то в цьому випадку так само йдеться про єдине житло. А тому таких позичальників ми маємо також охопити законом про реструктуризацію.

Як перераховуються борги під час проведення реструктуризації?

Борги конвертуються у гривню за середнім курсом: між тим, який був на момент видачі кредиту, та тим, який буде на момент реструктуризації. Наприклад (5+28):2=16,50 грн.

Також законопроєкт передбачає списання неустойки (штрафи, пеню), а сплачену до проведення реструктуризації неустойку зарахувати на погашення «тіла» кредиту та відсотків по кредиту.

Застосовується перерахування в ретроспективі відсоткової ставки – тобто відсотки, нараховані до дня реструктуризації, перераховуються із застосуванням ставки за депозитами у відповідній валюті.

Що сплачує позичальник після проведення реструктуризації?

Після реструктуризації встановлюється ставка за користування кредитом у розмірі українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізосіб у гривні, збільшеного на один відсоток. Далі розмір відсотків за користування кредитом змінюється через кожен календарний рік залежно від зміни розміру цього індексу.

Сплачується неустойка у вигляді пені за прострочення платежів після реструктуризації (за кожен день прострочення виконання грошового зобов’язання, починаючи із 90-го дня після дня проведення реструктуризації, у розмірі половини облікової ставки Національного банку України.

Термін погашення кредиту – 10 років. Погасити його можна достроково у будь-який момент.

Ухвалений закон також на 5 місяців продовжує дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Чому саме такий термін?

З них 3 місяці – це термін подання позичальником заяви про реструктуризацію. Ще 2 місяці –  термін, який надається кредитору для проведення ним усіх необхідних обчислень після отримання заяви від позичальника.

До речі, з деяких поважних причин термін подання заяви про реструктуризацію може бути продовжено. До них належать: участь позичальника в цей період в операції Об’єднаних сил, смерть позичальника, розгляд спорів у судах, інші причини пропуску строку, які суд вважатиме поважними.