В Україні запрацював Закон «Про академічну доброчесність» № 4742-IX, який уперше встановлює спільні та прозорі правила для всієї системи освіти і науки. Документ не лише розширює перелік порушень, а й визначає процедури притягнення до відповідальності, регулює використання штучного інтелекту та є важливою складовою євроінтеграційних зобов’язань України.
Про це повідомив народний депутат від «Слуги Народу», голова Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
«Академічна доброчесність в Україні має асоціюватися, перш за все, із довірою: до оцінки у закладі загальної середньої освіти чи університеті, до диплома, до наукової роботи та її результатів», — зазначив парламентар.
За його словами, якщо раніше відповідні норми були розпорошені по різних освітніх актах, то відтепер вони зібрані в єдиний рамковий Закон. Він охоплює значно ширше коло дій, ніж стандартні плагіат чи списування, включаючи фабрикацію, фальсифікацію, приписування авторства, недозволену допомогу та академічний саботаж.
Документ чітко регламентує реагування на випадки недоброчесності та встановлює рівну відповідальність для всіх учасників освітнього процесу. Водночас документом передбачено захист від безпідставних звинувачень.
«Закон визначає не лише види порушень, а й процедури реагування на них. Водночас зʼявляється право надати пояснення та оскаржити рішення. Тобто відповідальність не може ґрунтуватися просто на чиємусь припущенні, що робота списана або створена за допомогою ШІ. Мають бути підтвердження», — зазначив голова профільного комітету.
Він уточнив, що відповідальність стосується не лише студентів. Академічна доброчесність однаково важлива для здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, керівників закладів освіти та наукових установ. Тому передбачені й механізми реагування на серйозні порушення, зокрема у випадках, коли йдеться про наукові ступені, ступені вищої освіти та вчені звання.
«Вважаю, що нам потрібно вести чесний та правильний діалог щодо академічної доброчесності. І закликаю вас до цього. Це не має бути боротьба зі списуванням заради самої боротьби. Ми маємо самі змінити в українському дискурсі ставлення до цінності українського диплома, довіри до наших університетів, якості української науки і зрештою це вплине на ставлення до репутації нашої освітньої системи», — наголосив парламентар.
Окрему увагу в Законі приділено використанню новітніх технологій в освітніх та наукових процесах.
«ШІ сам по собі не є порушенням академічної доброчесності. Це інструмент, який уже став частиною освіти, науки і нашого повсякденного життя. Але використання згенерованих результатів із порушенням установлених правил може бути визнане академічно недоброчесним. Завдання в тому, щоб навчитися користуватися ними відповідально і розуміти межу між допоміжним інструментом та роботою, яку людина видає за власну», — акцентував народний депутат.
Він також додав, що ухвалення Закону є частиною законодавчих зобов’язань України у межах переговорного процесу щодо членства в ЄС і включено до Дорожньої карти з питань верховенства права. Проте головна мета змін — це внутрішня трансформація суспільства.
«Закон уже працює. Тепер наше спільне завдання — зробити так, щоб академічна доброчесність працювала не лише як норма Закону, а як нормальна щоденна практика української освіти і науки», — підсумував Сергій Бабак.