Від цифровізації до ШІ: як «Мрія» змінює освітній процес

Від електронних журналів до аналізу освітніх труднощів учнів: цифровізація має не просто спрощувати роботу шкіл, а допомагати дітям краще навчатися. Саме таким має бути наступний етап розвитку «Мрії».

Так вважає народний депутат від «Слуги Народу», голова Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

За його словами, технології в освіті мають забирати рутинну роботу у вчителів, але не підміняти ані педагога, ані сам процес навчання.

«ШІ не повинен розв’язувати задачу замість учня. Він має допомогти зрозуміти, як знайти відповідь самостійно. Цифровізація освіти має розвивати здатність думати, а не створювати ще один спосіб отримати готову відповідь», – акцентував очільник профільного Комітету.

Цього вересня, нагадав він, виповнилося три роки «Мрії», і це хороший привід подивитися, наскільки цифрова освітня екосистема вже наблизилася до такого підходу.

«1 вересня 2023 року Президент України Володимир Зеленський уперше представив “Мрію” під час розмови з учнями та вчителями. Тоді це була ідея державної цифрової освітньої екосистеми. За три роки до “Мрії” вже підключено понад 4,5 тисячі закладів загальної середньої освіти, а системою користуються близько 700 тисяч учнів, батьків та вчителів», – розповів Сергій Бабак.

Наразі, додав він, вчителі виставили в «Мрії» понад 150 млн оцінок, а учні отримали через систему 23 млн домашніх завдань. Ще 49 млн оцінок система розрахувала автоматично, заощадивши вчителям час на підрахунках вручну.

Як зазначив Сергій Бабак, це один із прикладів того, як технології можуть автоматизувати рутинні освітні процеси – від електронних журналів і звітності до формування розкладу. Тому необхідно адаптувати необхідні інструменти.

Окремо очільник профільного Комітету звернув увагу на те, як «Мрія» працює в умовах упровадження реформи Нової української школи. Система підтримує різні моделі оцінювання, зокрема ті, які використовуються в НУШ.

Водночас, на його думку, наступний етап цифровізації має бути пов’язаний уже не лише з автоматизацією, а й із тим, щоб технології допомагали краще розуміти освітні потреби конкретного учня.

«Жоден застосунок не замінить учителя, живого спілкування чи бажання дитини вчитися. І не повинен. Завдання технологій в освіті й полягає в тому, щоб забрати частину рутинної роботи й залишити більше часу на істинну місію освіти – навчання», — пояснив Сергій Бабак.

Цифрові інструменти, розповів парламентар, можуть бути корисними і для ухвалення управлінських та адміністративних рішень в освіті. «Мрія» дає можливість фактично щодня бачити, що відбувається в освітній системі, швидше помічати проблеми та ухвалювати рішення на основі реальних даних.

Цього року Google також виділив $1,5 млн на розвиток «Мрії». Амбітний план на 2026 рік – підключити до системи 5,5 тис. закладів загальної середньої освіти та збільшити кількість користувачів до 1,2 мільйона.

«Попереду ще багато роботи. Але головне, щоб за цифрами ми не втрачали суть. Технології мають економити час учителя, допомагати дитині краще вчитися, а державі – швидше бачити проблеми та реагувати на них. Саме для цього вони й потрібні в освітній екосистемі», – підсумував Сергій Бабак.