Від рекордної кількості заяв до нових правил НМТ: Юлія Гришина про успіхи та виклики вступної кампанії-2026

Вступна кампанія-2026 демонструє беззаперечно позитивні результати: майже 1,2 млн заяв, понад 222 тисячі вже зарахованих вступників та зростання інтересу до стратегічно важливих для країни спеціальностей. Водночас перед українською освітою залишається ключове завдання – не втратити молодь і створити умови, за яких діти залишатимуться в українській системі освіти.

На цьому наголосила народна депутатка від «Слуги Народу», членкиня Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.

За даними МОН, навела статистику парламентарка, вступники подали майже 1,2 млн заяв на бакалаврат і медичну магістратуру. Це найбільший показник за останні п’ять вступних кампаній. Під час першої хвилі 212 837 вступників отримали рекомендації до зарахування, з них 73 129 – на бюджет. Майже 72% бюджетних рекомендацій надано за першим пріоритетом, а 92,7% – у межах перших трьох. Тобто дев’ять із десяти вступників, рекомендованих на бюджет, отримали місце серед трьох найбажаніших для себе варіантів.

«Позитивну динаміку на етапі розподілу місць та фактичного зарахування варто відзначити вже зараз. За підсумками зарахування на перший курс бакалаврату та наскрізні магістерські програми вже зараховано понад 222 тисячі вступників», – повідомила Юлія Гришина.

Важливим результатом кампанії, акцентувала парламентарка, стала й підтримка прифронтових територій. Заклади вищої освіти цих регіонів отримали 67 873 рекомендації, з яких 28 297 – на бюджет. Це 38,7% усіх бюджетних рекомендацій по країні.

«Водночас на 33,4% зросла кількість заяв на спеціальності з особливою підтримкою держави. Абітурієнти дедалі частіше обирають напрями, критично необхідні для відновлення та обороноздатності України, зокрема будівництво та цивільну інженерію, електричну інженерію, автоматизацію і робототехніку, машинобудування», – констатувала Юлія Гришина.

При цьому, зауважила вона, рекордну кількість заяв не варто сприймати як єдиний показник успішності кампанії. Адже один вступник міг подати до десяти заяв, тому кількість заяв і кількість людей – не одне й те саме.

Цьогоріч НМТ складали 324 тисячі учасників проти 289,8 тисячі торік. Водночас майже 60% приросту реєстрацій забезпечили випускники минулих років – загалом їх було понад 103 тисячі. На думку народної депутатки, важливо детальніше дослідити цю категорію, щоб розуміти причини її активності та точніше оцінювати реальні тенденції.

Окремий виклик, вважає Юлія Гришина, – чинна модель НМТ. У 2026 році близько 48 тисяч учасників основних сесій не подолали поріг хоча б з одного з чотирьох обов’язкових предметів.

Особливо важливо, за її словами, переглянути це питання в умовах війни, адже чотири предмети складаються в два етапи по 120 хвилин, а повітряні тривоги та перебування в укриттях можуть перетворити тестування на додаткове фізичне й психологічне випробування.

«Формально тест однаковий для всіх. Але фактичні умови для дитини у Львові й у Харкові, Сумах чи Запоріжжі можуть бути принципово різними – за кількістю тривог і за їхньою тривалістю», – зауважила народна депутатка.

На її переконання, в умовах війни варто розглянути модель НМТ із трьома предметами, яка дозволила б зберегти якісний незалежний конкурсний відбір, водночас зменшивши навантаження на вступників та ризик, що через стрес чи виснаження дитина втратить можливість вступити до університету.

Юлія Гришина звернула увагу на те, що такий підхід знаходить розуміння й на найвищому державному рівні

«Виступаючи на Українському молодіжному форумі, Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності вдосконалення правил складання НМТ. Серед ключових кроків: зниження інтенсивності тестування, зменшення психологічного та фізичного навантаження на абітурієнтів, надання можливості повторного складання іспиту, а також організація тестування в безпечних та облаштованих укриттях. Це сигнал: держава має адаптувати свої інструменти під реалії війни та захищати інтереси випускників», – акцентувала парламентарка.

Як зауважила Гришина, попереду перед освітньою спільнотою чимало викликів: доведеться шукати складні рішення в умовах скорочення кількості школярів, відновлювати освітню інфраструктуру, підвищувати кваліфікацію викладачів, адаптувати навчальні програми до сучасних викликів і реалій війни.

«Ці рішення доведеться шукати разом – з Міністерством освіти і науки, УЦОЯО, університетами, освітянською спільнотою. Нашою метою має бути турбота про дитину, збереження її в системі української освіти, тому правила вступу до закладів освіти мають відповідати викликам війни», – підсумувала Юлія Гришина.