Понад чотири роки повномасштабного вторгнення росії поставили українську освіту перед викликами, з якими не зіштовхувалася жодна країна світу. Навчання під час постійних повітряних тривог, організація уроків у бомбосховищах та підземних школах, проведення НМТ за кордоном і екстрене коригування законодавства — цей унікальний досвід стійкості зараз викликає високий інтерес міжнародної спільноти.
Про це за підсумками зустрічі у штаб-квартирі Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) розповів народний депутат від «Слуги Народу», голова Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
Під час перемовин із заступницею директора Директорату з питань освіти та навичок OECD Люсією Делланьєло та керівником підрозділу інновацій та вимірювання прогресу Едмундом Міссоном було досягнуто домовленості про створення спеціальної робочої групи.
«Ми домовилися розпочати роботу над створенням окремої робочої групи під лідерством OECD за участю України, щоб описати досвід та напрацювання, виклики та рішення, з якими за час війни зіштовхнулася українська освіта. Прагнемо системно зібрати весь шлях, який пройшла наша країна з 2014 року і особливо після початку повномасштабного вторгнення росії», — зазначив парламентар.
За його словами, робоча група аналізуватиме найскладніші практичні питання функціонування системи освіти в умовах війни.
«Робоча група вивчатиме, як працювали заклади загальної середньої освіти під час повітряних тривог, як забезпечували навчання мільйонів дітей у бомбосховищах та підземних школах в Україні, як наші діти складали НМТ за кордоном, як ми реформували професійну й вищу освіту, як змінювали законодавство, як ухвалювали рішення в умовах, коли часу на підготовку практично не було, які з рішень не спрацювали, а які були найбільш ефективними та які висновки ми зробили», — акцентував очільник профільного Комітету.
Зібраний досвід стане практичним посібником та основою для розробки протоколів реагування для інших держав у разі надзвичайних ситуацій чи безпекових криз.
«Ще кілька років тому ми уважно вивчали міжнародний досвід і шукали відповіді на запитання, як краще реформувати українську освіту. Сьогодні ситуація змінилася: уже наш досвід викликає великий інтерес та потребу у міжнародних партнерів. Ми вже не лише вчимося у світу, а й самі можемо запропонувати рішення, які пройшли через найважчі випробування. Це український внесок у майбутню стійкість освіти в демократичних країнах», — наголосив політик.
Також міжнародні партнери високо оцінили українські законодавчі ініціативи щодо реформування професійної освіти та розвитку системи освіти дорослих.
«Приємно було почути, що наш комітетський закон про професійну освіту на сьогодні є одним із найсучасніших законодавчих рішень серед європейських країн. Він створює архітектуру галузі, яка відповідає викликам майбутнього та потребам сучасного ринку праці», — розповів Сергій Бабак.
Щодо напряму освіти дорослих досягнуто домовленості, що експерти OECD систематизують для України найкращі світові практики. Ці матеріали будуть використані народними депутатами під час напрацювання нового національного законодавства, над яким зараз активно працює парламентський Комітет.