Пошук Пошук Пошук Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Вадим Галайчук: Як Україні пришвидшити процес вступу до Євросоюзу

  • 550
Вадим Галайчук: Як Україні пришвидшити процес вступу до Євросоюзу

Україна виконала понад 70% зобов’язань за Угодою про асоціацію з Євросоюзом. І навіть в умовах повномасштабної війни продовжує процес адаптації українського законодавства до європейського. Як іде процес наближення до Європи, що заважає нашій євроінтеграції, та як її прискорити? Розповідає перший заступник голови Комітету ВР з питань інтеграції України з Євросоюзом, народний депутат від «Слуги Народу» Вадим Галайчук.

Оцініть готовність України до вступу в Євросоюз на сьогодні?

Україна виконала Угоду про асоціацію з ЄС десь на 70%. У таких сферах, як юстиція, свобода, безпека, політичний діалог, національна безпека та оборона, статистика, державні закупівлі ми взагалі досягли підготовки на рівні 90%.

Наразі ми продовжуємо працювати над адаптацією українського законодавства до європейського. Потім відбудеться аналіз зроблених кроків з боку міністерств та центральних органів виконавчої влади. Зрештою десь наприкінці весни – на початку літа на основі звіту Європейської Комісії Україна проведе перевірку стану імплементації нашого законодавства до європейського. Ну а далі буде розроблено Національну програму адаптації законодавства України до законодавства Євросоюзу.

Як війна вплинула на наше виконання вимог для членства в ЄС?

Наша готовність до вступу в ЄС завжди була висока, і оцінка готовності проводилась за певними стандартами. Йдеться про так званий Пульс Угоди – моніторинг реалізації плану заходів з виконання Угоди. Його механізм зараз допрацьовується. Справа в тому, що методологія, яка використовувалась для оцінки, у принципі була передбачена для оцінки виконання наших зобов’язань за Угодою про асоціацію. А зараз ми вже є кандидатом в члени ЄС,

Але через війну Україна фактично припинила оцінку виконаних вимог?

Так, але на то були вагомі причини. У багатьох уже прийнятих євроінтеграційних законах парламенту довелось вносити зміни відповідно до реалій воєнного стану.

Так, наприклад, у сфері енергетики та ЖКП ми не могли на час війни залишити повноцінний вільний ринок і порядок формування тарифів. Ми пам’ятаємо ситуацію з цінами на газ. Якби ми залишили ті механізми, які ухвалювали відповідно до Третього енергопакету, то можна було б тільки уявити, які б в нас тарифи були.

Що нам зараз потрібно, аби наблизитись до перемовин про вступ до ЄС?

У червні 2022 року, коли ми отримували статус кандидата на членство,  Єврокомісія дала рекомендації. Ми визначили, що до 2022 року маємо виконати їх та рухатись в сторону перемовин.

У нас є перелік стандартів, за якими буде оцінюватись готовність України до вступу. Йдеться про 7 критеріїв від Єврокомісії:

– відбір суддів Конституційного суду;

– продовження судової реформи;

– антикорупційні органи;

– боротьба з відмиванням коштів;

– антиолігархічна реформа;

– реформа у медіасфері;

– законодавство щодо нацменшин.

Проте за 2 тижні після рішення про кандидатство Європейська рада вирішила, що оскільки країн-кандидатів на членство багато, то Україна буде оцінюватись за методологією, як і решта країн, восени 2023 року.

Це викликало наше занепокоєння. Адже ми розуміємо, що українська ситуація відрізняється від інших, ми вже давно на цьому шляху. У нас немає часу на традиційний період обговорень.

Саме тому українська сторона направила всі зусилля на те, щоб змінити рішення Ради Європи – і нам вдалось цього досягти. Україна отримає проміжну оцінку по виконанню 7 головних рекомендацій навесні – на початку літа 2023 року.

А наскільки ми виконали ці 7 рекомендацій ЄС?

Майже всі вони виконані. 

Наразі не виконаними залишаються рекомендації, які стосується закону про олігархів, який насправді застряг в Венеційській комісії. І для того, щоб далі рухатись, нам потрібно отримати висновок комісії.

Тож ми чекаємо на офіційні висновки Венеціанської комісії.

Також у нас є певні відмінності в оцінці вимоги стосовно добору суддів КСУ. Річ у тім, що коли ми ухвалювали законопроєкт, то отримали позитивну оцінку Венеційської комісії. Але після ухвалення документу почались питання стосовно кількості міжнародних експертів у експертній раді. На думку комісії, їх має бути 4, тобто більшість, а не три, як ми пропонували. Проте в нас вже є консенсус стосовно цього питання, тож можна вважати цю вимогу виконаною.

Далі ми маємо врахувати всі зауваження Єврокомісії по 7 вимогам і потім всім міністерствам і центральним органам виконавчої влади потрібно надати до середини квітня аналіз кожен по своїй сфері, надати нашу внутрішню оцінку.

Далі чекаємо оцінку Єврокомісії і потім починаємо спільний процес обміну інформації. Тут вже йдеться про суто юридичний аспект комунікації, стосовно відповідності наших кроків законодавству.

Що може перешкодити перемовинам з ЄС?

Насамперед, треба сказати, що процес оцінки виконання вимог досить складний. Наприклад, ЄС досить низько оцінило наше виконання вимог в аграрному секторі. І це при тому, що аграрний експорт вже давно і у великій кількості наявний в Європі.

Ми побачили, що є необхідність краще прокомунікувати це питання, чому ця оцінка не відповідає реаліям. І виплили цікаві відповіді.

По-перше, аграрні законопроєкти становлять аж 40% всього законодавства для імплементації з ЄС. Це багато для детальної оцінки.

По-друге, починається процес конкуренції. Україна в певних сферах є серйозним конкурентом для інших країн-виробників. І агросектор – одна з таких сфер. Нас будуть підтримувати, у цьому немає сумнівів, але ми становимо серйозну конкуренцію для бізнесів в ЄС. Бажання зменшити наш потенціал також присутнє – і треба це враховувати.

Суми дотацій, фінансової допомоги, яку отримують країни-члени ЄС, зміняться зі вступом України до ЄС і це також хвилює їх.

Що потрібно Україні, аби пришвидшити процес вступу до ЄС?

Наразі нам потрібно виконати всі вимоги і знайти хороших перемовників, які добиватимуться справедливої оцінки виконаної нами роботи. Більше того, є багато нюансів і ризиків пов’язаних з розширенням ЄС загалом. Апетити до цього втрачені після 2014 року. Але європейські політики мають орієнтуватись на настрої виборців, а останні нас підтримують і чекають на приєднання до європейської сім’ї.

Але водночас треба не забувати про настрої представників бізнесу в інших країнах, які чітко усвідомлюють виклики, які постануть після приєднання такої великої країни з потенціалом як Україна. Саме тому для нас зараз важливо продовжувати вести активний діалог, не втратити свій шанс і не затягнути цей процес в принципі.

Комунікація і політична воля – два основні фактори, які допоможуть нам прийти до мети і вони наразі ефективно працюють.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy