Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Вадим Галайчук: як Україна рухається до Євросоюзу

Вадим Галайчук: як Україна рухається до Євросоюзу

Євросоюз зберігає високий рівень довіри до України. Ба більше: підтримує санкційний режим проти Росії і недопустимість окупації української території. Окрім політичних питань між Європою та Україною триває активний економічний діалог. Про рух України євроінтеграційним шляхом розповідає перший заступник голови Комітету ВР з питань інтеграції України до Європейського Союзу, народний депутат від «Слуги Народу» Вадим Галайчук.

Як ви оцінюєте візит прем’єр-міністра Дениса Шмигаля до Брюсселя на засідання Ради Асоціації Україна-ЄС?

По-перше, поясню, для чого ми туди їздили. На засіданні Ради Асоціації ми проаналізували, наскільки успішно відбуваються євроінтеграційні процеси. Йдеться не лише про ухвалення євроінтеграційних законопроєктів у парламенті, а й про те, щоб у принципі зрозуміти, куди рухається Україна.

Чи виконуємо ми свої зобов’язання, передбачені Угодою про Асоціацію. Чи вчасно ми все робимо. Чи відповідає політика, яка реалізовується в державі, євроінтеграційним прагненням України. Тобто фактично Україна та Євросоюз звірили свої годинники.

Яке головне завдання зустрічі?

Аналіз та перегляд Угоди про Асоціацію. Зокрема, певних її положень, економічної частини, що стало можливим уже з цього року. Зараз настала можливість перегляду власне Угоди.

Чим наша делегація і скористалася, заявивши певний список пріоритетних напрямів. Конкретніше, ми хотіли переглянути ті чи інші положення Угоди, щоб зробити євроінтеграцію ефективнішою.

Що саме хотілося би переглянути?

Наприклад, є проблема квот на сільськогосподарську продукцію. Як відомо, з початку 2020 року для наших експортерів була можливість  використовувати 19 із 40 тарифних квот у межах Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Завдяки таким тарифним квотам виробники експортували продукцію до країн Євросоюзу за пільговою або нульовою ставками мита. Так, українські компанії взяли на початку року квоту на експорт меду і за січень місяць вичерпали її. На цьому наші можливості торгівлі з Євросоюзом теж вичерпались.

Через це наша делегація хотіла б приділити певну увагу цьому питанню. Але воно прив’язане до того, наскільки виконані зобов’язання. Спочатку аналіз виконаного, на скільки відсотків, а потім перегляд положень.

А що вплинуло на виконання Україною зобов’язань?

По-перше, складний 2019 рік – зміна влади, вибори президента та парламенту.

Далі не менш складний 2020 рік – пандемія коронавірусу. І ми мали технічні причини – неможливість проведення повноцінних засідань парламенту та ухвалення законів у повному обсязі та вчасно. А якщо проводили, то з нагальних питань – захист населення від пандемії, допомога бізнесу, соціальна підтримка людей. Ми фізично не могли рухатися тими темпами, якими треба було б.

Які головні плюси цієї зустрічі?

Євросоюз вкотре підтвердив позицію щодо недопустимості продовження окупації українських територій, необхідності відновлення кордону України, припинення порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях і готовності ЄС допомагати у вирішенні цих питань – підтримувати санкційний режим, застосовувати механізми міжнародного права для деокупації території.

Також важливий момент – на зустрічі заявили про необхідність змусити Росію виконувати норми міжнародного права, зокрема щодо доступу до акваторії Азовського моря. Для нас політично це вкрай важливий момент.

Окрім того, обговорювались можливості участі України в нових програмах. Серед таких – Зелений курс, де різні аграрні та металургійні асоціації домовляються про конкретні підходи врегулювання механізмів торгівлі, щоб українські виробники не були в ситуації, коли їхня продукція буде неконкурентною на європейському ринку.

Тобто економічні пріоритети стали основною темою для розмови?

Так, а ще розвиток цифрового ринку, угода про так званий промисловий безвіз. До речі, невдовзі місія ЄС має зробити висновки, наскільки Україна готова до промислового безвізу. Вже було ухвалено багато законів, де ми виконали свої зобов’язання в цій сфері.

Якщо все вдасться, то наші товари зможуть подорожувати до ринків ЄС без перешкод. Тобто відпаде необхідність проходити сертифікацію, буде достатньо української.

Говорили і про перегляд квот, які встановлювались ще на основі аналізу ринку 2008-2009 років. Відтоді минуло багато часу, і ринки та умови на них змінилися.

А як щодо підписання Угоди про спільний авіаційний простір?

Так, ми працюємо в цьому напрямку. Підписання Угоди дозволить здешевити перельоти і в результаті навіть здешевити авіапослуги в Україні.

Можна сказати, що Україна вже інтегрована в багато ринків?

Без сумніву, ми інтегровані в багато ринків і, власне, в культуру Європи. Інтерес до України і готовність до глибшої інтеграції зростає. Україна не збирається гальмувати шлях до євроінтеграції, навіть попри такі об’єктивні причини, як коронавірусна пандемія.

Що вже зроблено для наближення до ЄС?

Восени ми змогли ухвалити законопроєкт про внутрішні водні шляхи. А ця реформа близько 10-12 років так і лежала у вигляді законопроєктів за часів різних парламентів. І тільки нам вдалося зламати лобістський спротив і виконати зобов’язання у сфері транспортної інтеграції.

Також важливі напрями – законопроєкт про донорство і створення банку крові, цифровізація. Є великі, а є маленькі зміни – як-то штрафи за порушення правил дорожнього руху.

Лунають думки, що вимоги Євросоюзу суперечать економічним інтересам України…

Європейський курс України зафіксований в Конституції України і підтриманий українцями на Майдані. Але в економічній угоді є низка положень, які стримують розвиток вітчизняної економіки.

Наприклад, неможливо в тих положеннях, які є зараз, ефективно стимулювати місцевого виробника. Адже це передбачає преференції. А європейська сторона наполягає на рівних умовах.

Саме тому при реалізації реформ ми маємо брати до уваги, як працює та чи інша система в Україні, який вплив матимуть ці ініціативи.

Наприклад, судова реформа 2016 року. Багато було ініціатив, які підтримували наші партнери, але вони не дали очікуваного ефекту.

Окрім того, ми стали свідками напружених місяців 2021 року в сфері енергетики. Коли ухвалювалися рішення щодо реалізації положень законодавства на виконання євроінтеграційних зобов’язань, тобто побудови повноцінного енергоринку, – підвищувалися тарифи.

Це вплинуло на українців і призвело до термінового та вкрай необхідного втручання уряду та Президента. Вони переформатували механізми, якими регулюється наш енергетичний ринок.

Тут якраз приклад того, як хороша ініціатива з реформування енергетики і приведення її до нормальних ринкових відносин – складно реалізується. Бо є монопольне становище певних виробників, компаній, які забезпечують транспортування газу.

Тож в таких умовах повноцінне  функціонування ринкових механізмів ускладнюється.

Що з цим робити?

Наразі уряд розбирається, як не відступити від ринкових принципів та не допустити підвищення тарифів для населення. Тобто як відрегулювати ринок, щоб не порушувати ринкові принципи і наші зобов’язання за Угодою. Складно, але ми працюємо. 

Подібна ситуація з зобов’язанням стосовно екологічних стандартів. Існує широка європейська програма «Зелений курс». Це і про захист довкілля, і про торгівлю, і про економіку, і про відносини з ЄС.

За цією угодою планують ухвалити механізм так званого вуглецевого бар’єру на кордоні. У результаті, вся імпортована до ЄС продукція перевірятиметься на кордоні на предмет виготовлення: на яких підприємствах, наскільки вони екологічні.

У разі якщо буде визнано, що вуглецевий слід великий, накладаються додаткові мита. Це робить нашу продукцію, зокрема металургійну, неконкурентоздатною. Нам потрібно домовлятися про певні механізми, які влаштовували б усіх і не шкодили нашій економіці.

Це підхід, коли ми, захищаючи власні економічні інтереси, відстоюватимемо застосування щодо нас інших механізмів.

Але попри всі негаразди, ми впевнено йдемо нашим євроінтеграційним шляхом. І головне – рівень довіри до України зберігається. Ми прагнемо більшого діалогу, участі в різних спільних програмах, нових ініціатив.

Комунікація в умовах коронавірусу ускладнюється, але ми тримаємо цей процес на пульсі. І якщо після приходу до влади до нас тільки приглядалися, щоб зрозуміти, з ким мають справу, то сьогодні активно хочуть співпрацювати і готові до діалогу заради ефективної співпраці.

До того ж ми готуємо конкретний план законопроєктів із різних напрямів, які допоможуть нам активніше євроінтегруватися. Його ми невдовзі оприлюднимо.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися