В Україні запрацює новий цифровий інструмент відновлення і просторового розвитку

Програми комплексного відновлення, над якими працюють вже 126 українських громад, у майбутньому стануть основою для комплексних планів їх просторового розвитку: вони міститимуть інформацію про економічну та екологічну ситуацію у громаді, аналіз негативних впливів, завданих збройною агресією рф та іншими чинниками, аналіз ресурсів для подолання цих впливів, іншу важливу інформацію про громаду, зокрема для донорів і інвесторів.

Про це розповіла Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії “Слуга Народу” Олена Шуляк.

Комплексний план просторового розвитку є одночасно як містобудівною, так і землевпорядною документацією: у кожній громаді повинні бути сформовані чіткі правила, що можна будувати на відповідній території, а що будувати заборонено, які обмеження щодо забудови встановлені на цій території, як то гранично допустима висотність забудови, мінімальні відстані від певних обʼєктів тощо. Цей же план встановлює які види цільового призначення земельних ділянок можуть бути встановлені на певних територіях. Наприклад, у межах встановленої комплексним планом функціональної зони, призначеної для будівництва обʼєктів промисловості не можна буде встановити цільове призначення земельної ділянки під житлове будівництво.

За словами очільниці профільного комітету, створення планів просторового розвитку можливе лише на основі аналізу цілої низки об’єктивних, актуальних і верифікованих даних, зі збором яких через російське вторгнення є проблеми. Тому у 2022 році в Україні почали розробляти цифрові інструменти які зможуть цьому допомогти. Зокрема, аналітичний портал області. Він дає можливість моделювати ситуації в будь-яких сферах, якими опікується система місцевого самоврядування. Крім цього, аналітичний портал – підґрунтя для розроблення програм комплексного відновлення та комплексних планів.

Для чого потрібен аналітичний портал області? Цей інструмент допоможе провести глибокий всебічний аналіз напрямів життєдіяльності громад. Для цього застосовуються аналітичні мапи інженерної інфраструктури, земного покриву, розвитку туризму та рекреації, мапа розвитку підприємництва, мапа транспортної мобільності і аналітична мапа населення.

Громадам такий аналіз потрібен, щоб змоделювати стратегічні напрямки розвитку, створювати і забезпечувати максимально комфортні умови проживанні для місцевого населення, а також вчасно аналізувати усі потреби й виклики, які виникатимуть на місцях.

Три аналітичні портали сьогодні вже працюють – на Львівщині, Рівненщині і Полтавщини. У найближчих планах – публічний запуск київського аналітичного порталу, а згодом і на Волині, повідомила Олена Шуляк.

Представники “Говерли” наголошують, що опубліковані на порталі дані свідчать про прозорість і відкритість громад, а це сприяє підвищенню привабливості регіону для інвесторів. Зокрема, завдяки цьому інструменту Львівщині вдалося залучити для свого розвитку понад мільярд гривень, і дві третини цих коштів – донорські.

Також на такому порталі є карта, яка ідентифікує щільність розподілу інвестиційних ділянок. По кожному інвестоб‘єкту є інформаційна картка, де можна отримати інформацією про кожний об’єкт. Можна вибрати для аналізу якийсь район або декілька районів, чи обрати для вибору декілька територіальних громад для того, щоб порівняти їхній потенціал в різних показниках. Фактично ви можете змоделювати територію інвестиційної привабливості, а також побачити, які аспекти потребують доопрацювання, щоб посилити шанси громади на залучення приватного капіталу, підсумувала Олена Шуляк.