В Україні триває робота над створенням безбар’єрних просторів для людей, які втратили функціональність
- 174
В Україні триває робота над створенням безбар’єрних просторів відповідно до потреб громадян, які втратили функціональність, але продовжують вести побут. Про це заявила Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова під час круглого столу «Перспективи реалізації реформи МСЕК на 2024 рік».
Наразі, за її словами, Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів працює над стратегією змін наступних просторів: особистого трудового, громадського та споживчих товарів.
«Особистий простір – це пристосування житла під потреби людини, яка втратила функціональність. Відповідальною за організацію такого простору в першу чергу повинна бути особа, яка заподіяла шкоду людині та держава, яка має створити систему захисту прав потерпілих осіб», – зазначила Галина Третьякова.
Трудовий простір, за її словами, це ергономічні робочі місця, пристосовані до потреб працівників, які втратили функціональність.
«Для того, щоб людина була економічно незалежна, вона має бути включена в трудове життя. Мінекономіки має зробити конкретні стандарти обладнання робочого місця. Наразі, наприклад, вже працює механізм субсидування створення «розумних» робочих місць роботодавцем. Роботодавець може організувати таке робоче місце і просити від держави компенсацію», – розповіла Галина Третьякова.
Очільниця Комітету нагадала про рекомендований Комітетом Верховній Раді України до ухвалення у другому читанні та в цілому проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю за реєстр. №5344-д, який передбачає суттєве збільшення можливостей для осіб з інвалідністю на ринку праці.
«Законопроєкт, серед іншого, передбачає вибір для роботодавців: або працевлаштувати осіб з інвалідністю, облаштувавши за потреби належним чином робоче місце, або сплатити цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Кошти відповідного внеску мають використовуватися виключно на компенсацію роботодавцям за облаштування таких «розумних» робочих місць. Також проєкт Закону містить норму про можливість забезпечення особи з інвалідністю на робочому місці, за потреби, соціальним супроводом, персональним асистентом, перекладом жестовою мовою», – пояснила Галина Третьякова.
Народна депутатка нагадала, що в Україні діє Рада безбар’єрності, утворена з метою створення безбар’єрного простору в Україні, в засіданнях якої незмінно бере участь Перша леді України Олена Зеленська.
«Зміни в цьому просторі не відбуваються миттєво. Переобладнання громадського простору – це колосальне переобладнання, яке потребує колосальних сум фінансування. Ці суми мають бути забюджетовані, щоб весь простір був дружнім для людини з втраченим функціоналом, який може бути різним. І це має враховуватися під час переобладнання громадського простору. Ми маємо почати розмовляти мовою не втраченого функціонала, а мовою потенціалу людини, мовою актуального функціонала кожного і кожної, який ми всі можемо вкласти у розбудову країни», – наголосила Галина Третьякова.
Голова Комітету звернула увагу на європейську практику створення товарів з врахуванням потреб громадян, які втратили функціональність. Це четвертий простір – простір споживчих товарів.
«В Європі існують директиви, відповідно до яких виробники споживчих товарів мають підлаштовувати певну кількість товару під потреби людини, яка втратила функціональність. Наприклад, виробник автівок має створити відповідну кількість автівок, які підлаштовані під людей, які втратили верхні або нижні кінцівки. Це може бути четвертим простором, над розбудовою якого нам потрібно думати – простором споживчих товарів», – резюмувала Галина Третьякова.
